Події
Путінські маніпуляції. Що наговорив про Україну російський президент

Під час традиційної щорічної конференції Путін традиційно принижував українців та російських журналістів, брехав про євроінтеграцію та “плював” на санкції. Якщо узагальнити, цьогорічна прес-конференція Путіна вийшла доволі нудною. Зазвичай, від нього чекають якихось обмовок, напівзізнань (як було минулого року про російські війська на Донбасі), дурнуватих жартів. Цього року все було якось дуже передбачувано, Путін говорив вже всім добре знайомими шаблонами.

Звісно, для багатьох цей спектакль важливий не тими словами, які говорить хазяїн Кремля, а тим, що це можливість прямо йому в обличчя сказати правду. Втім для немалої кількості російських пропагандистів то була можливість “показатись царю”, насипати йому компліментів про те, що вже не лише росіяни ним захоплюються, а навіть американці, від чого Рейган крутиться в могилі.

Російський президент був явно у доброму гуморі. Смерть посла Андрія Карлова не додала йому траурного флеру, він як завжди грав роль мудрого царька, який і покарає, і розрадить, і розсудить. Проте виходило якось непереконливо. Цього року російський президент усіма силами намагався продемонструвати – його лінія поведінки незламна. ВВП зростає, врожай рекордний, у Сирії перемога і лише “київська хунта” ніяк не хоче вислухати “представників Донбасу”.

Реклама

Прес-конференцію трохи затримали, щоб показати зустріч Путіна з міністром оборони РФ Сергієм Шойгу, який доповідав про успішне завершення операції в Алеппо. У залі з журналістами Путін з’явився на “білому коні” – ми перемогли в Сирії, хто ще сумнівається, що Росія супердержава? А те, що РФ загрузла в Сирії по вуха і розбиратися з нею доведеться ще нащадкам нинішніх керівників країни – то несуттєві деталі.

Про Сущенка та безвіз для українців

Традиційно Путін дозволив поставити питання чи не єдиному українському журналісту, який був присутній на прес-конференції, Роману Цимбалюку з агентства УНІАН. Але першою про Україну почала питати журналістка державного інформагентства ТАСС Вероніка Романенкова. За її словами, конфлікт набув “замороженого характеру”, і таке відчуття, що “сторони давно припинили чути одне одного”. Її цікавила ефективність “нормандського формату”. “Чи вирішують ваші зустрічі з лідерами Німеччини, Франції, України що-небудь?” – допитувалась Романенкова.

Друге її питання було про ставлення Путіна до безвізового режиму між ЄС та Україною. Одразу після цього слово дали Цимбалюку. Цього року він не став тролити Путіна светром “Укроп” та привітами від російських спецназівців, яких судять у Києві. Він говорив про в’язнів Кремля – режисера Сенцова та інших.

“Я, як український кореспондент, хочу вас попросити виявити милосердя, відпустити кореспондента “Укрінформ” Романа Сущенка, тому що справи проти громадян України виглядають політично мотивованими. Якщо піддавати людей тортурам, як Захтея та Панова, то в шпигунстві на користь України зізнаюсь і я, і навіть ви”.

Далі він попросив уточнити, де в мінських угодах записано про російських людей, яких відправили на Донбасс “вирішувати військові питанні”. Та спитав, чи розуміє Путін, що навіть якщо він піде на пенсію, росіяни для українців залишаться окупантами.

Путін у відповідь не сказав нічого нового, тож розбирати детально його аргументи немає сенсу. Ніхто нікого не піддавав тортурам, Сенцов за рішенням російського суду засуджений як терорист, а не режисер, а окупанти – це українські військові.

Безвіз Путін знущаючись спочатку назвав анахронізмом епохи холодної війни, а потім зауважив, що він неправильний – треба було українцям одразу давати право на роботу. На його думку, єдине, для чого українці їздитимуть в ЄС – створювати “серйозне навантаження на ринок праці”, але без офіційного дозволу то буде “жорстка експлуатація”.

Путін ще раз повернувся до України, коли відповідав на питання німецького журналіста. Взагалі то питання було про те, чи не варто подумати про нові стосунки з Німеччиною після теракту в Берліні. У відповідь Путін завів стару шарманку про “це не ми почали санкційну війну”, після чого, звісно, перейшов до угоди України про асоціацію з ЄС, Януковича, Крим і так далі. В принципі, не сказав нічого нового, але відчувається, що тема йому свербить.

Гонка озброєнь та переслідування журналістів

Власне, так само азартно Путін розповідав про ядерну зброю та адміністрацію Обами, яка дуже погана, та натякав, що Трамп не такий, не дарма ж Клінтон йому програла. А російські хакери, які намагались впливати на вибори в США – то пусте, головне суть інформації, а не те, з якого дивану та якої країни хакери дістали цю інформацію. Тут би йому про пошту Суркова нагадати…

Загрузка...

Журналістам, які цікавились тим, як це так виходить, що голова “Роснафти” Ігор Сечин завжди виграє позови проти ЗМІ, Путін порадив не лізти в особисте життя та знати міру. І взагалі суд є суд, а штраф порталу РБК у 300 тисяч рублів (приблизно $4500) – то несуттєва сума порівняно з мільярдом, який спочатку просив Сечин.

Власне, висновки прості: чекати від Путіна українцям у наступному році слід все тих же “подлянок” – арештів українських громадян нібито за шпигунство, загострень у війні на Донбасі та величезної хвилі фейків, дезінформації та інформаційних маніпуляцій. Путін сильно розраховує на те, що політична ситуація на Заході хитнеться на його користь, особливо завдяки Трампу, Брекзіту та голландському референдуму.

Читайте також: “Тут Путін не збрехав”: журналіст вказав на гірку правду про українців

Джерело.

Реклама

Реклама

Реклама

Related Post

facebook