Вона завмерла, тримаючи руку на серці, відчуваючи, як земля йде з-під ніг. — Ти
— Ти що, серйозно думаєш, що я дозволю своєму синові одружитися з дівчиною, яка
Сергій сидів навпроти, його обличчя було напружене, очі уникали моїх. За столом ще були
Я стояла на кухні, тримаючи в руках його сорочку, яку щойно дістала з сушарки,
— Мамо, не треба торкатися дитини, у тебе на одязі можуть бути бактерії, а
— Мамо, не чіпай Оксану, вона просто шукає себе, — заступився Антон за дружину,
— Мені потрібна довідка, що Софійка живе зі мною, бо інакше я втрачу гроші,
— Ти серйозно, Соломіє? Другий малюк зараз? — голос Олега лунав різко, ніби він
— Я люблю Софію, як рідну доньку, але в нас борги, — сказав чоловік,
Щоб захистити дітей, він повернувся до колишньої. Не з любові — з відповідальності. Назар