nat

Ну і справи, ось це так початок сімейного життя. Весільні гроші повз нареченого. Щось відразу у мене така чітка думка промайнула, що шлюб цей ненадовго. Через рік розлучаться.

Під жінкою він мав на увазі дружину – розумну наваристу киянку, яка років двадцять п’ять тому подарувала майбутній надії української літератури себе і столичну прописку в якості приданого.

«Ігора?» – уточнила Дарина, немов у неї був ще запасний чоловік. «Так, Ігора. Давайте зустрінемося, я хочу поговорити…» І Даша відразу зрозуміла: це не розіграш, не якась несповна

Катерина заметушилася. Бідна її дівчинка! Здавалося, нещаслива доля матері передалася і їй! Катерину покинув чоловік, коли доньці було лише пів рочку. Аліменти від нього приходили рідко, та й

Він не діймав свою дружину негідними витівками. Не перекладав на неї чорну роботу. Не обзивав її, не критикував, не говорив грубим голосом. Він її обіймав, пригортав і любив.

Чоловік розчищав комору, сміття і мотлох викидав. Зібрав велику купу на дворі. Помітив тоненьку брудну книжку. Ймовірно, дітей. Відкрив і почав читати. Натрапив на слова, що людина «з’явилася

У Юлії та її чоловіка Ігоря троє дітей – старшому дванадцять, другому дев’ять, молодшій донці шість з половиною, в цьому вересні йде в перший клас. З появи старшого

…Знайомі чоловіки йому заздрили, А Оленка… ну, що Оленка… Так, колись любив її, думав, що кращої, вірнішої немає на світі… подумати тільки: берегла себе до самого весілля, але

Вона здивувалася. Якщо є можливість, чому б не побалувати себе смачною вечерею? Адже вона собі не чужа. Згадалося, як одного разу я побачила рекламу фільму, на який дуже

І вона всім подругам відповідає : — І я тебе… — Це ти лялечка… — Це ти моя красуня… — Це ти схудла… і т.д. і т.п… і