Жінка знайшла святкову сукню у маминій шафі. Мами вже не було, а сукня залишилася. Вона висіла сплюснута між старими зимовими пальтами. У шафі було багато речей; заштопаних, зшитих, протертих, які давно втратили форму. І ось серед них була ця сукня, дбайливо закутана простирадлом
Світло-рожева ошатна сукня з цінником і етикеткою. Старомодна сукня, такі носили в дев’яностих, з
Та жінка багатьом людям допомогла. І грошей за свою допомогу ніколи не брала, — докірливо подивилася жінка на свою усміхнену доньку. Добре, що Натка втекла дивитися мультики. Нічого малятку це чути. — Так ось, вона порадила купити тобі ляльку, причому не нову, а таку, у якої вже був господар, а краще не один. Ось ми і купили
Марія сиділа на дивані і з посмішкою розглядала дорогі серцю дрібнички. Цю коробку вона
Святі угодники і великомученики, ви мене зрозумієте, бо ви страждали. Дайте сили і терпіння допомогти з домашньою роботою і не потрапити поверхом нижче від раю,- майже жартома молилася Христина
Майже, бо рахування до десяти не допомагало. Вона вирішила, що поки молитиметься нижчим по
Коли Ольга вступила до інституту з’явилися дід з бабою. Я так і не зрозуміла для чого. Навіть запропонували Олі відкрити магазин. Вона так зраділа. До кінця навчання у неї був свій невеличкий відділ косметики в будинку батька. Ось тільки існував він недовго. Бабуся сказала, що треба віддавати борг
Світлана Петрівна розлучилася з чоловіком, не проживши в шлюбі і п’яти років. Причина розлучення
Ви бачили? І такий чоловік гарний, що він в ній знайшов? Розлучена та ще й з дитиною. Он моя Василинка до цих пір дівує, а їй вже скоро тридцять чотири. Розумниця, господиня, порядна. І що? Хто це зараз цінує? А ця вже другого має і, повірте, буде третій і четвертий. То така мати її була і вона така ж.
Розлучниця. – Ідуть, ідуть… – Ти дивися, за руки ще тримаються. Ні стида, ні
Люда полегшено видихнула. І сьогодні у неї вийшло всіх обманути. Незабаром і Юра повернувся з роботи. Побачивши дружину, яка сиділа на дивані він відразу здогадався, хто був у них в гостях
Можна погладити? — запитала дівчина, киваючи на великий живіт Людмили. — Ні! — відсахнулася
О, які люди! — єхидно простягнув чоловік, побачивши стару знайому. Жінка здригнулася і випустила з рук упаковку морозива. — Погано виглядаєш, подруго. Не нафарбована, в якихось старих спортивних штанях. Зі мною ти собі подібного зовнішнього вигляду не дозволяла
Ви помилилися, — стомлено посміхнулася Аліса, виглядаючи когось біля кас. — Ні, я не
Розумієш Оленко, ти ж мізинця Вовиного не варта, на роду у тебе було написано вийти заміж за якогось любителя гульок, на кшталт твого татка. Але ось — пощастило тобі і все! Але якщо ти десь схибиш перед чоловіком, і він захоче з тобою розлучитися, то зайвий раз подумає — а де він ще таку тещу знайде, щоб його любила і хвалила? Тому просто мовчи, коли я тебе лаю!
— Миколко, неси кульки, надувати будемо! Антончику, ну що ж ти, любий, іграшки розкидав
Ліна зустрічалася з ним, завжди привітно махала рукою і не просила прибрати собаку. Її дивувало, що Семен не намагається познайомитися з нею ближче. Мабуть, у нього вже хтось є, хоча зазвичай це хлопців не зупиняло, коли вони знайомилися з Ліною. Це зачіпало її впевненість у своїй красі
— Приберіть свого собаку! — вигукнула Ліна молодому чоловікові в чорній футболці і сонячних
Алло? Це ти, Маріє? Я ж тебе просила мені не дзвонити в цей час. Так, чекаю як Ярко подзвонить. Та, що на «мінуточку», у них різниця в часі і він дуже зайнятий. Так, тому так рідко телефонує
Хто?… Гануся?.. А від чого?.. Так, так, молода ще, нашого віку, рахуй. Та сімдесят

You cannot copy content of this page