Дозвілля
— Після того походу в магазин я зрозуміла: це кінець, — з сумом мовила я подрузі. У під’їзді було напівтемно. Ліфт уже кілька днів не працював, і мені
— Ці коштовності дістануться моїй доньці, а не твоїй, — заявила свекруха, порпаючись у моїй скриньці. Ксенія стояла біля плити, помішуючи соус для пасти. Доводилося готувати одразу кілька
— Ні! Я навіть і не збираюся просити гроші у своїх батьків на твій сумнівний бізнес! — Ірко, ти тільки послухай! Я знайшов безпрограшний варіант. Кавові автомати у
Лариса стояла біля плити, помішуючи новий соус за рецептом з інтернету, коли вхідні двері різко розчинилися без дзвінка. Тільки одна людина дозволяла собі таку зухвалість. — Стасику! Синочку
Кожної суботи мама порівнювала мого чоловіка з ідеалом Наталія зупинила машину біля знайомого під’їзду й заглушила двигун. Сиділа мовчки, не наважуючись вийти. — Може, скажемо, що захворіли? —
— Мамо, як ти могла таке зробити? — Арсен розгублено дивився на Зою Миколаївну. — Ми ж домовлялись: продаємо батькову квартиру, кожен купує собі житло. — Синочку, я
Вони явно не чекали на мій візит. Свекруха стояла розгублена, втім, як і Олексій. Та й чого їм мене чекати, адже для них звично все вирішувати із моїм
— Послухай, люба! Тепер у твоїй квартирі житиме моя сестра! У нас немає іншого виходу, — заявив мені чоловік. Я довго міркувала: чому люди ревнують до тих, із
Він хотів відібрати в мене квартиру. Але не знав, що мій чоловік усе передбачив. Віра Миколаївна особливо любила травневі вечори. Коли сонце повільно ховалося за обрій, огортаючи старі
Їдучи в село до свекрухи Ольга мріяла про те, як зробить сюрприз чоловіку. Перед очима вимальовувались картинки його реакції: спочатку не зрозуміє, потім усвідомить і щиро радітиме. ну