Головна

Дозвілля

Ввечері вони пішли знайомитися з її батьками. У велику квартиру з п’яти кімнат, з високими стелями, м’якими килимами і чеським кришталем. І Вадим з подивом помітив, що на Інзі зовсім не його сережки, а інші, золоті. У нього всередині все стислося, і він зрозумів, що подарував їй те, що не відповідало її рівню. Що вона, можливо, з ввічливості, а може, що ще гірше, з жалю, взяла їх і сказала все ті слова
Дозвілля 0
Сережки. Один хлопець закохався в дівчину. Вони разом в університеті навчалися. Вадим був бідний, а Інга – із забезпеченої сім’ї. Батько – професор і мати – завсекцією в
Теща у Андрія була не те, щоб погана, але така, що хоч анекдот з неї пиши. Але він не скаржився. Та й гріх було б скаржитися, коли в холодильнику постійно лежав великий шмат сала від улюбленої тещі, та в коморі рівними рядами стояли банки з маринованими огірочками
Дозвілля 0
Теща кожному дається під силу. – Хороша вона у мене. Хазяйновита. Та й живе далеко, що дуже навіть зручно, – говорив мені Андрsq, який приїхав з села, куди
А далі було все, як у поганому кіно: вона відкрила двері, зайшла в спальню, щоб переодягнутися, а там він, її Денис, з якоюсь! “Якась” звісно швидко втекла, а ось він залишився наговорив їй багато всього зовсім нового і неприйнятного
Дозвілля 0
Анна їхала в автобусі і сумно дивилася на пейзаж. “Як же все банально!” думала вона. Два дні тому вона летіла з роботи як на крилах. Навіть спеціально відпросилася
“Приймай, мамо, онуків на природу, – радісно мені син говорить, – Тут повітря свіже, чого їм у місті сидіти, – і при цих словах навіть не червоніє. Я ж його про допомогу просила і про те, що це в першу чегру йому потрібно казала, а він зверхньо відмовив ще й посміювався тихцем. Ну а тепер йому вже потрібно. А дзуськи”
Дозвілля 0
Вік передпенсійний. Вирішили з чоловіком побудувати дачу, щоб в старості було де відпочити і попоратись коло землі. Частина грошей була відкладена, решту суми попросили в борг у дітей.
– Їм моя дача, бачте не надто потрібна. Син так узагалі сказав, що все пов’язане з нею не їхньої родини справа і я сама повинна вирішувати свої негаразди. Вони мені ні чим не зобов’язані. Ну і я не стрималась уже. Мені не зобов’язані, то й я не повинна вам надавати в безоплатне користування квартиру. Звільняйте діти квадратні метри. Ніхто нікому нічого не винен
Дозвілля 0
— Е ні, синочку? Я просила тебе допомогти – у відповідь тиша! Тому і від мене допомоги не очікуйте. Збирайте речі і через місяць аби у своєму домі
Син приїжджає в село лише тоді, коли є урожай). Вирішили продавати овочі, а він образився, що не даємо йому
Дозвілля 0
Мене звати Наталя, мені 61 рік. З чоловіком разом живемо в селі. Нам до роботи – близько 25 кілометрів, машина у нас є, тому з весни (квітень) і
“А тепер іди. Так до самого будинку не обертайся і ні з ким не говори. Андрій твій скоро сам за тобою бігати буде”. Даша кивнула головою. Одночасно погоджуючись зі словами Надії і дякуючи за послугу
Дозвілля 0
Надію їй порекомендували як перевірену знахарку. Слова «знахарка» і «чаклунство» дуже лякали Дашу, але вона так любила Андрія. З першого дня його появи в офісі. Андрій же взаємністю
– Після твоєї допомоги нічого неможливо знайти! – Продовжувала виказувати матері Ірина. – У кожної речі своє місце. Та й хіба це миття? – Ірина взяла в руки тарілку. На блакитних краях виднілися ледь помітні плями присохлого соусу
Дозвілля 0
– Мамо, ну ти знову? Скільки разів я просила тебе не мити посуд! – Та я тільки допомогти хотіла. – Розгублено пробурмотіла Зоя Петрівна. – Після твоєї допомоги
Тоді я ні про що й не думала. Просто зібрала речі і поїхала, залишивши назавжди позаду чоловіка і доню. Нікому нічого навіть не пояснювала, а навіщо? Я ж тоді йшла, аби стати щасливою
Дозвілля 0
Життя мене добряче випробувало, але я не скаржуся, адже причина моїх негараздів – я сама. Колись був у мене чоловік з донькою і свій, хоч і маленький, але
Марта Георгіївна не могла цього допустити, вона що даремно усе життя парторгом пропрацювала. Досить з неї того, що терпіла священика який ходив сповідати її Михайла цілий тиждень щодня. Ну! Надумав старий на старості років. Усе життя і хреститись не вмів, а тут занедужав і хрещення прийняв і молиться лежачи, бо ж ходити вже й сил не мав. Тому й найняла вона отих музик, аби провели її чоловіка “як годиться” у останню путь, хіба ж чекала вона того, що потім трапилось
Дозвілля 0
Марта Георгіївна не могла цього допустити, вона що даремно усе життя парторгом пропрацювала. Досить з неї, терпіла в угоду чоловіковій примсі священика який ходив сповідати її Михайла цілий

You cannot copy content of this page