Свого батька я не пам’ятаю зовсім. Вони розлучилися з моєю мамою, коли мені було два роки. Тато працював будівельником, почав заливати за комір, і їхнє сімейне життя не склалося. Мама залишила його і їх квартиру. Знаю, що після їхнього розлучення він приїжджав до мене кілька разів, але я тоді була зовсім маленька.
Аліментів він не платив, і грошей ніколи не давав, майна вони теж не ділили. З мамою мій батько також ніколи не контактував. Де він був всі ці роки, і як жив, нам не відомо.
Мене виховувала мама. Багато працювала, щоб дати мені освіту і все необхідне. Я ніколи не відчувала себе інакшою від усіх. У мене було все, як і у дітей з повноцінних сімей. Необхідності в спілкуванні з батьком я теж ніколи не відчувала.
Я закінчила школу, потім університет. Влаштувалася на роботу і переїхала в сусіднє місто. Через рік я познайомилася з молодою людиною, через два роки ми одружилися. Ще через рік у нас з’явилася дочка. У мене тепер своя сім’я. Весь цей час, моя мама прожила одна. Вона більше ніколи не виходила заміж і все життя присвятила мені.
Одного разу, коли мама приїхала до мене в гості, ми пішли з нею і дочкою на прогулянку. На вулиці до нас підійшла незнайома мені жінка і почала розмовляти з мамою. Тоді, я не звернула уваги на неї і не слухала їх розмови. Я відійшла з донькою в сторону. Коли моя мама підійшла до мене, вона повідомила, що ця жінка – сестра мого батька. Тобто, моя тітка. Дуже показово, що інтересу до мене і до моєї дитини вона не виявила. Як виявилося, жінка впізнала мою маму і вирішила повідомити їй, що мій батько уже дуже давно не має постійного місця проживання.
Квартиру у якій він жив з нами – пустив за вітром. Ніде не працює і скоріш за все проживає у якомусь підвалі.
Не скажу, що я надто здивувалась. Я доросла людина і розуміла до чого все йде. Але мені його усе одно шкода стало.
Тепер мені якось і спати у теплій постелі не просто. Ввесь час думаю про нього. Може б я допомогла йому зараз?
Передрук без гіперпосилання на intermarium.com.ua – заборонено.
Головна картинка – pexels.
