Слава Ісусу Христу!
Дорогі в Христі брати і сестри!
Сьогодні понеділок, 28 лютого, і я засилаю вам слова благословення з нашого первопрестольного града, зі столиці України, з нашого рідного українського Києва. Сьогодні ми переживаємо вже п’ятий день кривавої, нелюдяної, жорстокої війни. Цими днями ми бачили геройство наших солдатів. Бачили мужність нашого народу. Ми бачили, як навіть старші люди лягали під танки, щоб їх не впустили у своє сели чи місто. Як люди цілими селами виходили, щоби своїми грудьми закрити дорогу танкам, які наступають на Україну.
Але також ми бачили звірства і нелюдяність тих, хто нас вбиває. Тих, хто на танки садять дітей і жінок і прикриваються ними, як живим щитом, щоби ще глибше у серце України принести смерть і розруху.
Але ми стоїмо. Ми стоїмо в молитві. За наше військо. За нашу Батьківщину. За наш багатостраждальний український народ, в якому вже сьогодні, за даними ООН, ми бачимо майже чотириста тисяч біженців. Тільки за тих неповних п’ять днів. Але ми стоїмо. Ми стоїмо в молитві.
Сьогодні в багатьох наших громадах, які живуть за григоріанським календарем, є перший день Великого посту. Я вам обіцяю, що цей Піст буде для вас дуже особливим, тому що ми разом ідемо шляхом до Пасхи. І Пасха буде, бо нашою Пасхою є наш Господь Воскреслий Ісус Христос.
Я вдячний Святійшому Отцеві, який вчора знову звернувся з вікна Апостольського палацу і гостро засудив війну в Україні. Гостро засудив тих, які починаючи війну проти інших народів, воюють проти власного народу. Вдячний Святійшому Отцеві за те, що він підтримує нас, молиться за нас і хоче все зробити, щоб зупинити цю війну.
Особливо хочу подякувати всім тим, які виявили бажання помогти Україні, які організувують різного виду допомогу.
Хочу сьогодні особливо попросити – зробімо все, щоб зупинити цю агресію, зупинити війну. Навіть коли це видається неможливим, навіть коли дипломати, правники, очільники держав кажуть, що це є дуже складно, давайте молитися, щоб Бог миру дав мудрість, щоби діалогом зупинити агресію. Бо ми знаємо, що альтернативою до війни є дипломатія і діалог.
І завжди на кінець війни треба сідати за стіл переговорів. Нехай діалог, дипломатія переможуть війну!
Хочу підтримати ініціативу, яку наші волонтери започаткували під назвою «Повернись живим з України». Це гаряча лінія з України для родичів російських військових, які як наші вороги вступили на нашу землю. Якщо в Росії хтось втратив зв’язок зі своїми дітьми, чоловіками, яких послали вбивати в Україну, подзвоніть на цей номер. Ми хочемо допомогти вам знайти тіла загиблих ваших синів, або тих, які, можливо, ще є живими. І вернути вам їх назад у Росію.
Нехай Господь Бог посилає мир у серця народів! Нехай зупинить війну! Нехай допоможе нам побачити мирну Україну.
