Головним фактором є “вимикання” імунних клітин.
Американські медики з Лангонского медичного центру встановили причину неефективності імунотерапії для деяких пацієнтів з раком шкіри. Виявилося, що в усьому винен механізм, який відповідає за перемикання ген в імунних клітинах, позбавляючи їх здатності боротися з недугою.
Повідомляється, що при лікуванні пацієнтів, хворих на рак, використовуються їх же імунні клітини – лімфоцити або T-клітини. Однак у багатьох випадках подібна терапія не буде корисною, оскільки активність цих клітин змінена.
В ході дослідження фахівці проаналізували роботу клітин меланоми 24 різних пацієнтів. Головним для вчених був пошук подібних змін в епігеномомі для кожного зразка.
Епігенетичними факторами є молекули різного типу, які зв’язуються з ДНК або модифікують білки, особливим чином упаковують нитку ДНК. Вони мають великий вплив на активність генів.
В результаті дослідники змогли з’ясувати 60 різних епігенетичних модифікацій, а також 10 варіантів змін у роботі генів, які роблять імунні клітини марними в боротьбі з раком.
Ці модифікації є загальними для пацієнтів, несприйнятливих до імунотерапії клітин меланоми.
Особливу увага медиків привернуло те, що деякі виявлені модифікації були відомі своєю роллю в дозріванні лімфоцитів, а також перетворення їх в повноцінні імунні клітини. У той же час порушення, виявлені в регуляції активності генів, залишають ці клітини незрілими.
Вчені вважають, що дане дослідження допоможе розробити нові шляхи боротьби з раком і скорегувати імунотерапію так, щоб вона надавала максимально ефективний вплив на пацієнтів.
