fbpx
Світ
Український криголам “Ноосфера” вирушив у перший рейс з Одеси до Антарктиди

Сьогодні, 28 січня, в свій перший рейс з Одеси до Антарктики вирушив флагман українського наукового флоту – науково-дослідне судно “Ноосфера”.

Це сталося сьогодні символічно, адже 28 січня вважається датою відкриття Антарктиди, а для України це стало датою повернення до досліджень Південного океану після 20-річної перерви.

Про це повідомили на сторінці Національного антарктичного наукового центру у Фейсбуці.

Екіпаж криголаму складається з 26 осіб – як українських, так і іноземних фахівців, зокрема, які раніше працювали на Британську антарктичну службу. Також на його борту зараз і вчені, які проводитимуть дослідження по всьому маршруту “Ноосфери”.

Спершу на судно чекає довга дорога до Пунта-Аренасу (Республіка Чилі). Там на його борт підніметься друга група вчених, які досліджуватимуть Південний океан, та команда 27-ї Української антарктичної експедиції, що має замінити нинішніх зимівників на станції “Академік Вернадський”.

Заплановано продовжити океанографічні дослідження, розпочаті Україною у березні-квітні 1997 та 1998 років на науково-дослідному судні “Ернст Кренкель”. Роботи передбачені на трьох полігонах: полігон в поблизу Аргентинських островів, неподалік “Вернадського” (14 станцій), Південно-Шотландський полігон (21 станція на 7 розрізах), Південно-Оркнейський полігон (36 станцій на 7 розрізах).

Ці райони мають не тільки складні гідрофізичні умови, що формують систему водних мас океанів Південної півкулі Землі, а й високе біологічне різноманіття. Тут проходять основні міграційні шляхи криля, риб та китів. Передбачається дослідити течії, зміни в солоності і температурі різних водних мас тощо.

Таким чином вчені сподіваються отримати унікальні дані про те, як змінились океанографічні характеристики цих ключових точок Південного океану за минулі три десятиліття. Адже саме в цій частині світу зафіксовано найшвидший темп потепління атмосфери, тож і океан має реагувати на ці стрімкі зміни, і важливо зрозуміти, як саме це відбувається.

Ще одним блоком досліджень є геологічні. Деякі вимірювання, зокрема геокосмічні та радіоокеанографічні, здійснюватимуться не лише в Антарктиці, але по всьому маршруту судна, бо геокосмос простягається над усією планетою.

Також у рейсі відкриються неабиякі нові можливості для пеленгації потужних блискавок, бо корабель на шляху в Антарктику рухатиметься саме біля основних центрів світових гроз – африканського та південно-американського. Завдяки встановленому на борту надчутливому ДНЧ магнітометру науковці зможуть слідкувати за грозами не лише з Антарктики, як вони це робили протягом останніх двадцяти років, а й проводити дослідження безпосередньо в тропічних широтах. Це дозволить значно покращити точність та якість глобальної грозопеленгації.

Планується, що під час рейсу “Ноосфера” вперше перетне Південне полярне коло і досягне затоки Маргеріт або Маргарет-Бей на західній стороні Антарктичного півострова.

Після завершення наукової програми судно забере учасників 26-ї Української антарктичної експедиції, які вже майже рік працюють на “Вернадському”, і далі через Чилі та Фолклендські острови рушить додому.

Фото: Національний антарктичний науковий центр