Чому чоловіки не можуть бути добрими та відповідальними? Ну це скоріше риторичне питання. Певне, просто не можуть. Вирішили зібратися із колишніми однокласниками у кафе. Вже сто років одне одного не бачили. Та й я теж пішла.
Всі, звісно, сильно змінилися. Мабуть, чоловіки до сорока років вирішили поголовно полисіти і не доглядати за собою.
І прийшов на зустріч Іван. Який він красивий, статний, підтягнутий. Стежить за зовнішністю. Дівчата стали, звичайно, за його увагу боротися. Але потім згадали, що він у шкільні роки за мною майже рік бігав. Потім перестав, бо я на його залицяння не відповідала. Але ж бігав! Ми сиділи, жартували, згадували минуле.
У результаті він все ж таки запросив мене на побачення. Другого дня ми зустріли у ресторані. Я тоді ще не знала, що перед зустріччю він поговорив з офіціантом і сказав, що рахунок у нас буде окремим.
Я понаказувала креветки, мідії, дороге вино. А під час побачення він був не дуже балакучий. Сказав, що мешкає один, що займається вантажоперевезеннями. Ну гроші в нього точно водилися, з огляду на якому автомобіль він заїхав. На тому “побаченні” все більше говорила я.
Розповідала про життя, ділилася проблемами, намагалася жартувати. Він вдавав, що йому цікаво. Але вже ближче до кінця сказав, що був радий мене бачити і сподівається ще колись перетнутися. Я запитала, що заважає нам перетнутися завтра? Він відповів, що хотів бути чемним і насправді не хоче більше спілкуватися.
Мабуть, це все через те, що маю двох дітей від минулого шлюбу. Ну, певне, він не справжній чоловік. Справжній прийняв би і з чужими дітьми, якби любив.
А потім нам принесли окремий рахунок за вечерю. Він оплатив за свою частину і пішов. А я лишилась. Довелося з кредитки оплачувати дорогі морепродукти та вино. Знала б, що так буде і не пішла б нікуди. Наїла на 3000 грн.
Це добре, що у школі він за мною рік бігав, а я його ігнорувала. Правильно робила!
