fbpx
Історія
Щоб нормально поїсти, Олегові треба було спочатку помити тарілку і прибрати на столі: на ньому валялися клубки пряжі, нитки, серветки для декупажу та ще мільйон різного дріб’язку. З недавніх пір Катя надумала заробляти самостійно

Олег прийшов додому втомлений і злий. Начальник знову зіпсував йому настрій, пригрозив позбавленням премії та навіть звільненням. Хоча таке буває часто — такий він чоловік, всім грозить, хоче показати, що він головний. Звільнення, звичайно, не буде, але в будь-якому випадку настрій вже зіпсовано. Зайшовши додому, Олег спіткнувся об кішку і мало не впав на трирічного синочка, який побіг його зустрічати. Як завжди — його зустрічають тільки кішка і Іванко, а дружини не видно і не чути

У передпокої купа нерозібраного взуття, у ванній оберемок невипраної білизни, в мийці гора посуду. Та що ж це таке? Дружина з дітьми, вдома сидить, ну начебто зрозуміло — трирічний син і п’ятимісячна донька, але невже треба настільки занедбати квартиру? Чому у сусідів, у яких троє синів, у будинку майже стерильно

— Кать, я вечеряти буду? — роздратовано запитав Олег. — Ти хоч піднімешся мене погодувати?

— Зараз, дов’язую! — відповіла з кімнати Катя. — Там суп в каструлі, ти міг би сам собі налити і в мікрохвильовку поставити, важко, чи що?

— Так, важко, Катю! — не стримався Олег. — Я з ранку до ночі на роботі, я гарую, як кінь, іноді на обід часу не вистачає. Я хочу прийти додому, де все чисто і ситно, я хочу, щоб мене погодувала дружина, і, бажано, не супом на вечерю, а хоча б котлетою з пюре! Але у нас вдома лише бруд і твій холодний суп!

— Ну я теж не байдикую, а працюю! — спокійно відповіла Катя.

— Та вже «працюю»! — поглузував Олег і пішов на кухню.

Щоб нормально поїсти, треба було спочатку помити тарілку і прибрати на столі: на ньому валялися клубки пряжі, нитки, серветки для декупажу та ще мільйон різного дріб’язку. З недавніх пір Катя надумала заробляти самостійно, хтось із матусь на форумі її надоумив: вишивати і продавати вироби через інтернет.

Для цього спочатку був куплений матеріал — від намистин до якихось дощечок, які треба пиляти, щось там клеїти на них, фарбувати і випалювати. Олегові спочатку подобалася ця ідея — ну подобається дружині, нехай займається, але він не знав, що її заняття набуде таких масштабів і вона закине все — дім, дітей і навіть чоловіка.

Олег взяв кошик і почав згрібати у нього всю цю дрібноту. На підлозі застрибали клубки і намистини, кішка миттю схопилася лапами за один моток і стала розмотувати його, кидаючи ним із кута в кут. На галас прибігла Катя.

— Ти що робиш? — вигукнула вона. — Ти ж усе переплутав! Тепер я не знаю, що для чого призначене, у мене тут все було правильно розкладено!

— Це було розкладено? — іронічно здивувався Олег. — Це було по-свинськи розкидано і заплутано! Подивися, вся підлога в тирсі, що ти тут пиляла? Ваня по підлозі бігає! Ти мені суп хоча б наллєш?

— Ось тобі, а не суп, — Катя скрутила дулю, тицьнула її під ніс Олегові і вибігла з кухні.

Олег підмів сам — шкода було Ваньку, всі шкарпеточки в тирсі. Потім він поколупав черпаком в каструлі — суп був густий, вермішель грудками. Катя завжди смачно готувала, а тепер все це робила неохоче. Чортові матусі на форумах, Катька зовсім з глузду з’їхала: за два місяці своїх старань тільки пару десятків гумок для волосся подружкам продала, а в інтернеті зовсім нічого. І шкода її, і навіщо їй усе це взагалі потрібно?

Супу не хотілося, довелося смажити собі яєчню з ковбасою, точніше — собі і Вані, він теж не хотів їсти оте казна-що з липкими макаронами. Почувся плач маленької Оксанки, і Катя роздратовано зайшла з нею на руках на кухню, віддавши потім дитину Олегові, який так і не встиг доїсти свою вечерю.

— Кать, давай поговоримо по-хорошому, — запропонував Олег. — Ось дивись: я заробляю трохи більше 12 тисяч гривень на бульдозері, бувають халтурки, через які я потім отримую на горіхи від виконроба.

Посварився — помирюся, він мене не звільнить. Так, у нас іпотека, але в цілому, грошей нам вистачає, навіть машину, хоч стареньку, але купили. Матеріал на твоє рукоділля коштує дорого, а гроші витрачені на його придбання не повертаються, тому що твої вироби ніхто не купує. Якщо тобі так цікаво, займайся своїм рукоділлям тоді, коли є вільний час, просто так — для себе, але тоді не намагайся монетизувати свою нісенітницю. Але я дуже тебе прошу — не забувай про дітей і господарство, я шалено втомлююся на роботі, я не можу ще й хатніми справами займатися!

— Олеже! Так з глузду з’їхати можна сидячи увесь час з дітьми! Для себе щось робити — це не цікаво, немає натхнення, а тут заробити можна, хай не зараз, але раптом щось таки піде, ну те що я на продаж виставила! — якомога спокійніше відповіла Катя, але раптом застигла. — Ой! Я ж там лаком ключницю не покрила повністю, а тільки наполовину! Олег, погодуй Оксанку, будь ласка!

Влаштовувати суперечку напроти ночі не хотілося, і сил на це вже не було. Олег взяв Оксанку на руки і відніс її назад до дружини, яка вже зібралася шліфувати наждачним папером якийсь шматок дошки.

— Годуй дитину! — сказав Олег, роздягнувся і ліг спати, не дивлячись на те, що ще не було дуже пізно. Він просто був знесилений відтоді, як у його дружини з’явилося це захоплення рукоділлям. Ліжко треба було теж добряче обтрусити, тому що Ваня на своїх шкарпетках розніс ту тирсу по усій квартирі.

Близько першої години ранку Олег прокинувся від того, що дружина лягла поруч зі словами: «Як же ж я втомилася!». Він лежав і думав — що б такого зробити, щоб повернути дружину до господарства?! Придумав!

Як завжди, він встав рано вранці, посмажив собі яєчню, зварив каву і дістав порожню картонну коробку з-під якоїсь там техніки. У коробку він склав мотки, намистини, стрічки, розпочате і занедбане в’язання та все інше, що заважало в будинку. Залишив на столі тільки недороблену ключницю.

За цей час ніхто не прокинувся, взагалі то таким і був їхній буденний ранок відтоді, як дружина захопилася рукоділлям. А раніше вона Олега проводжала на роботу і робила йому сніданок. Прикро! Коробку з усім цим непотребом він відвіз своїй сестрі: Катька з нею були на ножах, тому місце надійне. Довго чекати не довелося: вже через годину Катя зателефонувала Олегу і на підвищених тонах запитувала — куди він подів усі її речі.

— У тебе там дошки якісь залишилися — ось ними і займися. Ти ж хапаєш все підряд, а будинком і дітьми не займаєшся. Тому, ти спочатку вдома прибери, а потім вишивай на продаж. Я тобі буду потроху привозити необхідне, щоб тобі заняття на годинку-другу було. А поки наведи порядок і звари нормальну їжу, а не суп-желе.

Звісно ж, Олег не чекав романтичної вечері при свічках, але котлета з пюре все ж були подані до столу. І мийка розвантажилася, і підлога чиста, хоча дружина була досить злою.

Ну і нехай — однак, компроміс був знайдений, чоловік знайшов рішення, як йому не задихнутися в тирсі, і не заплутатися в павутині мотків пряжі. До речі, ключниця так і стоїть недороблена, у Катьки до неї цікавість зникла, просить привезти недов’язану шапочку.

Фото ілюстративне.