fbpx
Політика
Рулон туалетного паперу — на місяць: особливості нового споживчого кошика (відео)

Уряд переглянув склад споживчого кошика і пообіцяв підняти мінімальну зарплату з 1450 до 3200 гривень у наступному році. З 2017-го з вирахуванням податків та єдиного соціального внеску вона становитиме 2500 гривень.

Споживчий кошик – це набір товарів та послуг, які споживає людина за певний проміжок часу. Його використовують для розрахунку мінімальної зарплатні.

Правозахисник та керівник проекту «Відкритий суд» Станіслав Батрин вважає, що заяви уряду про підняття зарплат є піаром, бо по суті Кабмін виконує рішення суду: «Саме останні два роки ми займалися тим, щоби зобов’язати український уряд вперше за 15 років переглянути стандарти життя кожного українця. У зв’язку з цим було виграно дві судові справи і вперше за час незалежності, український суд зобов’язав уряд як інституцію переглянути вміст так званого споживчого кошика. Через те, що понад півроку уряд відмовлявся виконувати рішення суду ми звернулися на примусове його виконання і у зв’язку з тим було відкрито виконавче провадження, де відповідачем є саме уряд України».

В ефірі Громадського телебачення віце-прем’єр-міністр Павло Розенко підкреслив, що «кошик» переглядали не через рішення суду або тиск, а через закон України «Про прожитковий мінімум», а також — зростання української економіки.

За даними Державної служби статистики, за останній квартал український ВВП зріс на 1,8%. «Це зростання – прекрасний момент для підняття мінімальної зарплати», – сказав Розенко. За його словами розрахунки Міністерства фінансів та НБУ вказують на те, що зростання цін на товари і послуги та девальвації гривні внаслідок підняття зарплат не відбудеться: «В нас як було 8% інфляції так і є».

Головні зміни споживчого кошика торкнулися ліків, перелік яких розширили. Річна норма споживання риби зросла, до списку додали чай, лавровий лист, сіль та півкілограма кави в зернах. Замість пальто на 8 років – куртка на 5. Чоловіки зможуть придбати 6 пар трусів на рік, жінки – 2 бюстгальтери на рік та одні штани на чотири роки. Пенсіонери зможуть засмагати не в сімейних трусах, а в плавках.

Проте на думку правозахисника Станіслава Батрина, якщо перемножити цей споживчий кошик на реальні ціни, які є в магазинах, то сума становитиме не 3200 гривень, а мінімум 5-7 тисяч.

Замість пальто на 8 років – куртка на 5. Чоловіки зможуть придбати 6 пар трусів на рік, жінки – 2 бюстгальтери на рік та одні штани на чотири роки

«В Україні стандарти життя прийнято встановлювати наступним чином: є система управління – прем’єр-міністр, міністр соціальної політики і ці особи дивляться для прикладу, скільки є в бюджеті на соціальну сферу. Після цього є вказівка: давайте 3200 грн. І вже під ці 3200 гривень роблять ілюзію, обговорення, підбирають продукти, які десь приблизно б на цю цифру підійшли. Однак в ЄС, в цивілізованих країнах прийнято спочатку з’ясовувати первинно, що потрібно середньостатистичному громадянину. І вже надалі відбуваються засідання певних міністерств, які дбають про те, щоб забезпечити ці природні потреби.

Правозахисник розповідає, що в ЄС продовольчі товари – це приблизно 25% від наповнення споживчого кошика, а 75% – розвиток особистості: «В Україні взагалі знівелювали це поняття, тому що нав’язали суспільству, що це такий собі борщовий набір. Насправді – ні, людина має право і на розвиток, на відвідування культурних заходів, на ріст своєї особистості».

Більшість позицій – їх в наборі близько 250, справді збереглися з попереднього переліку. За новими стандартами українець з мінімальною заробітною платою на рік може придбати два шампуні по 250 грамів, 12 рулонів туалетного паперу, одні краплі корвалолу, три упаковки жарознижувальних. Відвідати заклади культури українцям пропонують 6 разів на рік, за той же час придбати можна лише 6 книг. Міжміські поїздки та інтернет-послуги у споживчому кошику не передбачені.

Також, термін користування та кількість товарів для працездатних і непрацездатних, до яких належать пенсіонери, люди з інвалідністю та діти, які втратили годувальника, все ще відрізняються. У Міністерстві економічного розвитку і торгівлі, де складали набір, пояснили: «Працездатні особи ведуть більш активний спосіб життя на відміну від непрацездатних та потребують більше товарів за певний проміжок часу, зокрема, одягу».

Цікаво також, що кількість верхнього одягу та тривалість його користування у жінок – 1 штука на 7 років, а у чоловіків 1 штука на 3 роки, що за поясненням МЕРТ пов’язано з тим, що жінки більш бережно поводяться з власним одягом на відміну від чоловіків.

«Набори відповідно до законодавства повинні забезпечувати нормальне функціонування організму людини та забезпечувати її мінімальні потреби (не йдеться мова про послуги, які б забезпечували середній або комфортний рівень життя)», – коментують у Міністерстві.

В комітеті Верховної Ради України з питань соціальної політики кажуть, що з наступного року підхід до складання споживчого кошика зміниться. Альтернативний законопроект в комітеті з питань соціальної політики планують напрацювати до весни 2017 року, залучивши до обговорення представників громадськості.

Тим часом судовий позов для скасування постанови уряду вже підготували. «По-перше, уряд зробив це негласно, хоча Закон України «Про прожитковий мінімум» передбачає публічне обговорення і принцип гласності для такого різновиду рішень. По-друге, ми не бачили науково-громадської експертизи. Закон передбачає, що ці показники затверджуються винятково після такої експертизи, якою мають займатися чотири міністерства, а саме: міністерство охорони здоров’я, міністерство фінансів, міністерство економіки та міністерство соціальної політики», – розповідає Станіслав Батрин.

За його словами, на сьогодні таке рішення суду вже є, але уряд його ігнорує.

Кожна держава має свої особливості формування мінімального споживчого кошика. В Болгарії було запропоновано шість таких кошиків, які давали ряд комбінацій щодо складу сімей за їхніми ознаками. Харчова частина кошика містила градації для працюючих, пенсіонерів та дітей, включаючи 149 позицій продовольчих товарів.

В різних країнах використовується або ж соціальний, як у Литві, Білорусі та Естонії, або фізіологічний прожитковий мінімум, як наприклад у Росії чи Казахстані.

У Литві прожитковий мінімум визначається на основі потреб сім’ї з чотирьох осіб: хлопчик 14 років, дівчинка 6-8 років і двоє дорослих. Для інших сімей використовуються спеціальні коефіцієнти. Продовольча частка товарів включає понад 50 видів товарів і становить 45-50 % мінімального споживчого бюджету.

Існує ще відносний метод вирахування прожиткового мінімуму, який застосовується у державах з розвинутою ринковою економікою. В США, Великобританії, Німеччині прожитковий мінімум встановлюється на рівні 40 % від медіанного доходу (половина населення має більший дохід, а половина менший, або це рівень достатку, що найчастіше зустрічається в певній країні), у Фінляндії, Італії, Греції, Іспанії — 50 %, у Португалії та Ірландії — 60 % відповідно.

Читайте також: Пост вагітної жінки яку зупинили поліцейські підірвав мережу

Джерело.

 

Related Post

facebook