fbpx
Світ
На Львівщині зберігається старовинний Чудотворний образ святого Миколая Мирликійського

Чудотворний образ св. Миколая Мирликійського є однією із найстаріших ікон Крехівського монастиря святого Миколая Отців Василіян, що на Львівщині.

Про його походження немає достовірних даних. Припускають лише, що образ могли принести з Білої Русі перші послідовники або й сучасники засновника цієї обителі Йоіля в XVII ст.

Відомо також, що срібний оклад, яким була прикрашена чудотворна ікона св. Миколая Мирликійського, тричі здирали захланні християни. Однак побожні миряни щоразу знову і знову «вдягали» свого могутнього заступника в коштовні шати. Сучасний срібний позолочений оклад, як знак вдячності за заступництво, виготовлений коштом отців василіян і мирян у XVIIІ ст.

У 2002 р. оклад зняли, оскільки він погано впливав на стан збереження ікони. Тоді ж ікону було реставровано.

Із прадавніх часів ікона св. Миколая Крехівського приваблювала до монастиря велику кількість прочан. До Крехова прибували паломники не лише з навколишніх сіл, а й з-за Дніпра, Дону, з Італії, Греції, Криту.

Як свідчить монастирський літопис, через молитву перед іконою та заступництво Миколая-Святителя ставалися численні чуда зцілення й оздоровлення. У 1896 р. Перемишльський єпископ Юліан Пелеш подарував Крехівському монастиреві Миро, що чудесним способом витікає з мощей св. Миколая, які знаходяться у м. Барі (Італія). Завдяки новій реліквії кількість паломників збільшилася, особливо чисельними були відпусти на свято Теплого (Літнього) Миколая.

У 1949 році, коли радянська влада розпочала примусове переселення ченців Крехівського монастиря до Унева, образ св. Миколая опинився під загрозою. Чудом ікону вдалося врятувати від знищення. Тривалий час її зберігав у себе монах-василіянин Антоній Масюк. Згодом, боячись арешту та розправи над іконою, він передав її на збереження о. Іванові Могиляку до церкви Успення Пресвятої Богородиці у Львові, де вона перебувала до 1990 року.

23 грудня 1990 року чудотворний образ св. Миколая було урочисто перенесено із Львова до Крехівської василіянської обителі.