— Твоя сестра може залишитися у нас, але її донька — ні! — категорично заявив чоловік
— Твоя сестра може залишитися у нас, але її донька — ні! — категорично заявив чоловік. Ранок почався, як завжди. Тетяна прокинулася першою, тихенько заварила чай і сіла
– Любий, чому ти не підходиш до Катрусі. Вона мусить тебе бачити, – питала Тоня чоловіка.
У двадцять один рік Тоня вийшла заміж за Григорія. Випадково зустрілися на весіллі у друга Гриця, той був свідком у нареченого, а вона була колишньою однокласницею нареченої. Щойно
— Не поїду я на вашу дачу. З мене вже вистачило тих городніх робіт, — різко сказала я свекрусі
— Не поїду я на вашу дачу. З мене вже вистачило тих городніх робіт, — різко сказала я свекрусі. — Уляно, на вихідних чекаємо вас на дачі. Садитимемо
«Це тобі не готель!» — закричала свекруха й виставила мої речі за двері
«Це тобі не готель!» — закричала свекруха й виставила мої речі за двері Даша сиділа на кухні, намагаючись не звертати уваги на важкий погляд свекрухи. Лідія Іванівна —
Батькова реакція була своєрідною. Він спершу хвилин п’ять дивився на нас розширеними очима. Мабуть, думав, що ми його розігруємо. Потім, щось бубнячи під ніс, вискочив із хати
Вранці мама прибігла посидіти з онуком рано. Я дуже поспішала, але помітила круги під очима і блідість на її обличчі. – Мамо, ти себе добре почуваєш? Може я
Андрій щодня повертався у свою нову, але ще геть порожню і холодну квартиру. Дивно, нове місто, нове житло, нові знайомі, чи не цього ж він хотів?
Андрій щодня повертався у свою нову, але ще геть порожню і холодну квартиру. Дивно, нове місто, нове житло, нові знайомі, чи не цього ж він хотів? Та от
Я на весілля,— тихо відповів старий. — У мене дочка сьогодні заміж виходить, — куточки його губ трохи піднялися в гіркій усмішці.
До входу фешенебельного ресторану невпевнено наблизився чоловік похилого віку. Його костюм був акуратно випрасeваний, але помітно потертий — мабуть, він носив його багато років тому, а сьогодні вдягнув
Жінка почала розповідь заново, вона хвилювалася і плуталася, а Ольга добре розуміла, мова йде про її чоловіка
Павло був весь якийсь похмурий, небалакучий, Ольга вирішила не чіпати чоловіка. Робота, звичайні, об’єкт здають, стільки сили треба. – Ти Колю відвезеш? – спитала тихо. Чоловік промовчав. Син
Валерія його не розуміла, Валерія обрала кар’єру, вона не була достатньо гарною господинею, тому він мусив іти до мене, у мій дім, у затишок де смачно годували, де ні про що не питали, де готові були вислухати
Колись ще зовсім юною я мріяла стати фотографом. Я марила тим, шукала усю наявну інформацію, до якої тільки могла дотягнутись. Узявши до рук простий найдешевший фотоапарат я йшла
Ми намагались вивести Богдана в люди. Я мріяла що мій синочок стане футболістом. Тим паче. що хист у нього був. Він і сам не розумів, але я точно знала, що той талант треба розкрити
Уже тридцять вісім років наш син живе разом із нами, і чесно зізнаюся: щоразу важче зрозуміти, як бути далі. Спершу ми казали собі: — Нічого, Богдану ще нема

You cannot copy content of this page