Дозвілля
Я повернувся додому й побачив, як ти виганяєш мого сина! Як ти могла?! — кричав чоловік, не розуміючи, що я всього лиш захищалася Олеся виклала продукти з пакетів
“Ви не можете утримувати цю дитину, віддайте її мені”, — сестра вирішила за всіх — Я заплачу тобі хороші гроші, Олю. Подумай! Ви молоді, у вас ще будуть
Я просто хочу щоб свекор і свекруха покинули наш будинок і ніколи й ногою сюди не ступали. Вони своїм вчинком зайшли надто далеко. І як би Олег не
— Дівчину я вигнала, а твою квартиру здала! Навіщо їй пустувати, поки ти у відрядженні? — заявила мати Той день Анна запам’ятала назавжди. Звичайний недільний ранок, сонячні промені
– Ти що, вирішила стати екстрасенсом, Ніно? – почувся глузливий голос Давида, коли я знову підловила його на дивній чистоплотності. – Тобі здалося, ніби я миюся для чужих
“Не смійте більше називати мене ріднею, ми з вами чужі люди!” — заявила я свекрусі. Світлана неквапливо розставляла флакони на полиці, милуючись своїм салоном. П’ять років тому тут
Людмила в сотий раз поправила серветки на столі. Кинула погляд на годинник — до приходу гостей залишалося пів години. Її 60-річчя було для неї особливим святом. Прожиті роки
Ольга зупинилася біля вітрини ювелірного магазину й мимоволі замилувалася своїм відображенням. Новий костюм ідеально підкреслював фігуру. Жінці нещодавно виповнилося двадцять вісім, і життя складалося якнайкраще. Кар’єра стрімко йшла
Я зайшла в кімнату і отетеріла. Мама лежала на подушках, бліда, з виснаженими руками. А поруч, у своєму дорогому костюмі, сидів Антон. Його мешти виблискували так, ніби він
— Сину, ну приїдь на вихідні, город заріс бур’янами, а твій племінник так любить свіжі овочі. Голос мами у телефоні звучав з нотками неприхованого благання, але я вже