Наталя навіть не повернула голови, коли почула, як чоловік зачинив за собою вхідні двері й повільно пройшов до вітальні. Вона сиділа, загорнута в плед, наче в кокон, намагаючись відгородитися від усього світу і від людини, яка колись була її цілим всесвітом
Наталя навіть не повернула голови, коли почула, як чоловік зачинив за собою вхідні двері
Людо, або ми ділимо все на трьох, або ти нам більше не сестра, — відрізав Тарас, грюкнувши папкою по столу. Ці слова брата стали початком кінця нашої родини, але я ще не знала, на що вони готові піти заради цього будинку
— Людо, або ми ділимо все на трьох, або ти нам більше не сестра,
Ми вас пустили в цю квартиру по доброті душі, а ви вирішили, що тепер тут господині? — вигукнув мій Руслан, коли терпець остаточно увірвався. Я дивилася на колишню подругу і не впізнавала в цій нахабній жінці ту, кому відкрила двері свого дому, ще не знаючи, яку ціну доведеться заплатити за власну м’якість
— Ми вас пустили в цю квартиру по доброті душі, а ви вирішили, що
— Досить, Ярославе! Можеш і далі розповідати родичам про свою “чоловічу відповідальність”, але не забудь згадати, що і квартира, і машина оформлені на мене, бо твої борги ледь не залишили нас без нічого.
— Досить, Ярославе! Можеш і далі розповідати родичам про свою “чоловічу відповідальність”, але не
— Я більше не буду квартиранткою у власному домі, Олеже! Або твоя мати прямо зараз знімає цей халат і їде до себе, або ти зустрічатимеш Новий рік наодинці зі своїми сімейними рецептами та іграшковими обіцянками.
 — Я більше не буду квартиранткою у власному домі, Олеже! Або твоя мати прямо
Я бачу, що ти не встигла приготувати вечерю, невістко — спокійно зауважила Маруся, заглядаючи на порожню плиту. Я вже приготувалася до довгої лекції про обов’язки дружини, проте її наступна дія була абсолютно непередбачуваною
— Я бачу, що ти не встигла приготувати вечерю, невістко — спокійно зауважила Маруся,
— Чому ж, Миколо, мені все зрозуміло, — спокійно відповіла Марія Іванівна. — Ви хочете красиво пожити моїм коштом. Для цього вмовляєте мене продати мій дім, переїхати до вас, а гроші віддати вам. Все ясно як білий день.
— Чому ж, Миколо, мені все зрозуміло, — спокійно відповіла Марія Іванівна. — Ви
— Я повернуся пізно, не чекай, — це все, що я почула від Кирила перед тим, як залишитися в тиші готелю. Коли я нарешті змогла вийти з кімнати, я побачила його за столиком ресторану, де він ніжно цілував руку жінці, яка вважала себе його єдиною коханою
— Я повернуся пізно, не чекай, — це все, що я почула від Кирила
— Я не збираюся віддавати свою спальню твоїй вагітній сестрі! Тільки тому, що їй потрібен спокій, а у нас двокімнатна квартира? — крикнула Марина, ледве переступивши поріг. — Нехай її чоловік забезпечує їй комфорт, а не ми маємо спати на підлозі у вітальні!
— Я не збираюся віддавати свою спальню твоїй сестрі! Ну то й що, що
Я залишаю тобі квартиру й машину, лише відпусти мене до неї, — випалив чоловік, якого я вважала своєю опорою. Матвій думав, що купує мій спокій, але насправді він лише звільняв місце для того, хто навчить мене справжньої любові
— Я залишаю тобі квартиру й машину, лише відпусти мене до неї, — випалив

You cannot copy content of this page