До винайдення антибіотиків – справжньої революції в медичній сфері – десятки тисяч людей гинули від хвороб, які сьогодні трапляються надзвичайно рідко. Холера, туберкульоз, сифіліс поклали на лікарняні ліжка мільйони мешканців Землі. Це картина ще початку XX сторіччя. І, як не лякаюче це звучить – абсолютно реальна перспектива антибіотичного апокаліпсису XXI. Platfor.ma підтримує всесвітній тиждень інформування про резистентність до антибіотиків та пояснює, чому ці ліки здатні не тільки рятувати життя, а й забирати їх, якщо ви використовуєте ліки неправильно.
Історія питання
Антибіотики – це речовини, що виробляються деякими живими організмами або ж синтезуються людиною і використовуються для профілактики та лікування бактеріальних інфекцій. Антибактеріальні речовини існують довше, ніж людство, але їх відкриття для всіх нас пов’язане з ім’ям британського бактеріолога Александера Флемінга. Під час досліджень він помітив, що спори плісняви, які випадково потрапили до чашки Петрі, де дослідник вирощував бактерії стафілококу, продукують спеціальну речовину та не дають бактеріям розростатися. Так Флемінг відкрив пеніцилін, перший сучасний антибіотик.
Це сталось у 1928 році, але молекула пеніциліну була дуже нестабільною. Лише за 10 років співробітникам Оксфордського університету Говарду Флорі та Ернсту Чейну вдалося синтезувати з грибів перші антибіотики. В результаті усі троє дослідників отримали Нобелівську премію, а людство – можливість лікувати людей від хвороб, що раніше вважалися смертельними. Це неабияк знадобилося під час Другої світової війни. Протягом неї антибіотикам вдалося зберегти більше життів, ніж усім рятувальним операціям загалом.
Великі винаходи тягнуть за собою великі прибутки. Після війни навколо антибіотиків почалася справжня лихоманка: кожен хотів знайти новий більш ефективний антибіотик та збагатитися. За наступні 30 років вчені, медики та фармацевти створили понад 140 видів антибіотиків, чим, здавалося би, забезпечили людство надзвичайно могутнім здоров’ям до кінця його днів.
Антибіотики спричинили народження нової масштабної фармацевтичної індустрії, а з нею – і однієї з найбільших загроз здоров’ю людини XXI століття – резистентності, тобто стійкості, бактерій до цих препаратів.
У важкі післявоєнні часи фермерам довелося шукати нові способи виростити худобу та птахів, витрачаючи менше коштів на поживну їжу. Якось Томас Дьюкс, один зі співробітників фармацевтичної компанії, з цікавості вирішив підмішати залишки антибактеріальних препаратів до їжі курчатам, і помітив, що вони виросли в два рази більшими, ніж ті, яких годували звичайним кормом. Антибіотики і тут стали у пригоді, одночасно захищаючи свійських тварин від хвороб, які несуть бактерії, та допомагаючи їм виростати більшими, тобто давати більше їжі для людей.
У 1976 році американський мікробіолог Стюарт Лівінг провів дослідження впливу антибіотиків у кормі курчат на їхній стан здоров’я. Він знайшов сім’ю, яка створила штучну ферму і там вирощувала курчат, годуючи одних нормальною їжею, а іншим підмішуючи антибіотики. Коли настав час перевірки, сім’я зібрала для мікробіолога свою і сусідську групи курчат. Лівінг виявив, що у внутрішніх органах курчат, яких годували кормом з додаванням антибіотиків, розвинулися особливі бактерії, стійкі до їхньої дії. Такі ж бактерії він знайшов у сусідських курчат, які не взаємодіяли з контрольною групою. За кілька місяців резистентні бактерії були виявлені і у людей, що працювали на фермах.
Чому все так погано
Бактерії – надзвичайно гнучкі організми. У війні, що триває між бактеріями та їх ворогами протягом мільярдів років, величезна кількість бактерій загинула, проте ті, що вижили, стали сильнішими і «хитрішими». Вони адаптуються та навчаються. І, як наслідок, еволюціонують.
«Окремі групи антибіотиків по-різному впливають на певний спектр бактерій. Наприклад, відомі у всьому світі антибіотики пеніцилінового ряду порушують синтез клітинної стінки бактерій. Інші пригнічують синтез білків бактеріальної клітини (тетрацикліни, аміноглікозиди, макроліди). Окрім того, існують антибіотики, які придушують синтез нуклеїнових кислот бактерій. Проте вже протягом кількох десятиліть активно вивчається такий феномен як резистентність мікроорганізмів до антимікробних препаратів», – пояснює дослідниця магістерської програми «Молекулярна біологія» Києво-Могилянської академії Анастасія Лебедь. Загалом резистентність до антибактеріального препарату виробляється у хворобоутворюючих бактерій через два роки після того, як його починають широко використовувати у медичній практиці.
Стратегічним здібностям бактерій міг би позаздрити сам Олександр Македонський. Коли одинична резистентна бактерія потрапляє до організму, вона певний час лишається зовсім нешкідливою. Бактерія ховається від кров’яних антитіл у тому місці організму, яке вважає гарним для самозбереження і розмноження. Але існуючи так непомітно, вона відсилає сигнали іншим бактеріям і зчитує сигнали від них. А коли інші бактерії також потрапляють до організму і збираються біля її місцезнаходження, вони всією популяцією атакують організм.
Бактерії вміють «спілкуватися» та навчати інших і, як наслідок, резистентність бактерій до антибіотиків – це спадкове явище. Тому стійкість до антибіотиків поширюється серед бактерій надзвичайно швидко і передається зовсім не обов’язково під час прямого контакту живих організмів. Часом навіть бактерії мікрофлори людини передають чужорідним бактеріям гени резистентності, які виникли колись через те, що ця людина приймала антибактеріальні препарати.
Лікарі зі страхом констатують – рано чи пізно прийде момент, коли антибіотики не матимуть жодного впливу на бактерії. Це значно знизить тривалість життя та призведе до смерті великої кількості абсолютно здорових людей, оскільки навіть глибокий поріз може стати причиною зараження у світі без антибіотиків.
За останні кілька десятків років курси антибіотиків до і після операції дозволили лікарям уникнути інфікування організму пацієнтів – без антибактеріальних препаратів навіть така проста операція як видалення апендиксу буде смертельно небезпечною. Курси антибіотиків, які допомагають ослабленій імунній системі продовжувати захищати організм від бактеріальних інфекцій, прописують навіть у лікуванні раку за допомогою хіміо- та радіотерапії. Всі ці надбання можуть просто зникнути, постантибіотичний світ зміниться до невпізнаваності.
Наразі така перспектива гіпотетична, спеціалісти з усього світу працюють над тим, щоб цього не сталося. Але без спільних зусиль всього людства епідемічна ситуація початку ХХ століття стане новою страшною реальністю на початку третього тисячоліття. Вже зараз близько 700 тисяч людей щорічно помирає від впливу стійких до антибіотиків бактерій, і це число буде тільки зростати.
Що може зробити кожен з нас
Що більше використовується антибіотик, то частіше виникають і поширюються бактерії, які втратили чутливість до нього. На побутовому рівні дуже важливо правильно використовувати антибіотики для лікування – це залежить і від лікарів, і від пацієнтів. Лікарі часто виписують антибіотики тоді, коли цього можна уникнути, нерідко під натиском хворих, яки хочуть скоріше встати на ноги. Часом такі ліки радять приймати навіть при застуді чи грипі, незважаючи на те, що антибактеріальні препарати жодним чином не впливають на віруси. Пацієнти в свою чергу вживають препарати не так, як прописав лікар, а як трапиться, часом самовільно скорочуючи термін прийому пігулок або їхню дозу. А це – найкоротший шлях до появи в організмі резистентних бактерій і до передачі їх іншим.
«Безвідповідальне вживання антибіотиків призводить до мультирезистентності бактерій. Якщо неправильно вживати антибіотики, кожного разу з усього пулу мікробів хтось виживає, і його нащадки будуть нечутливі до цього антибіотику наступного разу. Крім того, люди часто використовують антибіотики там, де це не потрібно, і, як наслідок, мають проблеми з мікрофлорою кишечнику, яка складається з корисних бактерій, що також знищуються антибіотиками. Хоча частіше антибіотики не знищують бактерії, а лише стримують їх ріст. Тому приймаючи антибіотики, необхідно обов’язково дотримуватися всіх рекомендацій лікаря», – розповідає молодший науковий співробітник Інституту фізіології ім. Богомольця НАН України Сергій Гончаров.
Якщо коротко сформулювати найважливіші правила, яким варто слідувати кожній людині, то їх буде всього декілька:
1. Вживати лише ті антибіотики, які призначає лікар.
2. Завжди доводити курс лікування до кінця, навіть якщо вже почуваєте себе добре.
3. Ніколи не використовувати антибіотики, що залишились з минулого разу, або після лікування когось із членів вашої родини.
4. Дотримуватись особистої гігієни та робити щеплення.
Оскільки бактерії прогресують здебільшого через здатність до комунікації, вчені працюють над ліками, які матимуть на меті пригнічувати цю їхню здатність. За прогнозами Кім Харді, мікробіолога з Нотінгемського університету, такі ліки з’являться на ринку приблизно за десять років. Якщо зупинити чи придушити спілкування між бактеріями, це зможе уповільнити процес їхньої адаптації, що в свою чергу дасть людству час на вирішення проблеми резистентності. Крім того, завдяки біотехнології, антибактеріальні речовини з часом можна буде отримувати, просто вбудовуючи гени антибіотика в геном бактерій. І тоді бактерії мікрофлори людини ставатимуть мікрофармацевтичними фабриками, які в процесі життєдіяльності продукуватимуть необхідні лікувальні речовини. Отже, поступове розуміння того, як функціонують бактерії, дає науковцям величезну перевагу у боротьбі з ними. Проте, щоб перемогти, необхідний внесок кожного з нас.
Читайте також: Приховане італійське рабство. Невигадана історія
