Політика
Ви воюйте. А ми заробляємо

Україна знову нарощує продаж вiйськової технiки за кордон.

Ви здивуєтесь, але в час, коли триває збройний конфлiкт на Донбасi, наша країна не перестає продавати зброю iншим державам. Обсяги експорту вражають: лише торiк Україна експортувала зброї i технiки на 750 мiльйонiв доларiв. За словами гендиректора держконцерну “Укроборонпром” Дениса Гурака, це на 25% бiльше, нiж попереднього року. Як розумiти те, що Україна заробляє на танках i броньовиках у час вiйни, передає Експрес

Яким країнам i навiщо продаємо зброю, коли її самим часто бракує? Цi питання Експрес обговорив з Олексiєм Мельником, спiвдиректором програм зовнiшньої полiтики та мiжнародної безпеки Центру Разумкова, та Сергiєм Джерджем, головою Громадської лiги “Україна – НАТО”. – Чому Україна, перебуваючи у станi вiйни та потребуючи зброї, активно експортує її за кордон?

С. Джердж: – Насправдi рекордний експорт зброї був 2009 року — тодi його обсяги сягнули 2 мiльярдiв доларiв. За час вiйни продаж iстотно знизився — за даними Державної служби експортного контролю, приблизно на 70%. Але, як бачимо на прикладi минулого року, є тенденцiя до зростання. Тому що на тлi загроз росiйської агресiї збiльшилася кiлькiсть державних пiдприємств, якi стали активнiше працювати, шукають новi зразки зброї, запускають старi розробки. Крiм того, збiльшується кiлькiсть приватних пiдприємств, якi виконують державне оборонне замовлення. Зазначу, що 2016 року частка приватних компанiй у державному оборонному замовленнi становила бiльш нiж 60%, тодi як державних — майже 40%. А 2015-го вже було майже навпаки: частка державних пiдприємств сягала 67%, приватних — 33%.

Варто говорити i про те, що наша технiка проходить випробування в бойових дiях, а це пiдвищує якiсть серiйного виробництва. Тож iнтерес у свiтi до української продукцiї вiйськово-промислового комплексу дещо зрiс. Україна завжди була серйозним гравцем на свiтовому ринку зброї завдяки багатому радянському спадку й намагається не втрачати позицiй. – Кому i яку саме зброю продає Україна?

С. Джердж: – Продаємо як залишки радянської модернiзованої технiки, так i вже нову, сучасну. Вiдповiдно до даних Державної служби експортного контролю, щороку впродовж вiйни розпродуємо приблизно по 15-20 радянських модернiзованих танкiв Т-72. Їх у нас переважно купують Ефiопiя та Нiгерiя. Новi сучаснi танки БМ “Оплот” здебiльшого купує Таїланд – приблизно п’ять одиниць на рiк, починаючи з 2015-го. Також армiя Таїланду вподобала нашi новi броньовики БТР-3. Їх приблизно продаємо по 20-30 одиниць на рiк. Вiд експорту бойових лiтакiв ми вiдмовилися. 2015 року продали лише п’ять радянських бойових вертольотiв Мi-24В Пiвденному Судану. Крiм того, Україна експортує артилерiйськi системи великого калiбру, ракетнi пусковi установки, стрiлецьку зброю, переноснi зенiтно-ракетнi комплекси. Такий асортимент замовляють у Нiгерiї, Iндонезiї, Замбiї, ОАЕ та iнших країнах. Загалом, коли йдеться про розпродаж надлишкiв зброї радянського виробництва, то тут традицiйним ринком є країни Африки та Азiї. До речi, 2015 року Україна експортувала до США 226 ракет для переносних зенiтно-ракетних комплексiв, а також 10 тисяч гвинтiвок та карабiнiв. – Скiльки ж коштує така вiйськова технiка? О. Мельник: –

Базова цiна сучасного танка БМ “Оплот”, для прикладу, становить 4,9 мiльйона доларiв, бойової броньованої машини БТР-3 – 1 мiльйон доларiв. Але це насправдi лише орiєнтовна цiна. Вона може рiзнитися в рази. Це залежить вiд партiї зброї, вiд пакета, у якому її продають. Бо зазвичай танк продають не окремо, а разом з технiчним супроводом, пiдготовкою екiпажу тощо.

– Чому Українi так важливо вберегти свої позицiї на свiтовому ринку зброї? О. Мельник: – По-перше, торгiвля вiйськовою технiкою – дуже прибутковий бiзнес. Вартiсть готової зброї може в рази перевищувати собiвартiсть виробництва. По-друге, така торгiвля iстотно вiдрiзняється вiд торгiвлi iншими товарами саме полiтичною складовою.

С. Джердж: – Нам важливо налагодити серiйне виробництво зброї на експорт. Якщо її виробляти у великiй кiлькостi, тодi вона якiснiша й дешевша. I загалом для української армiї вигiднiша. – Останнє, але, мабуть, головне запитання: чому держава не купує зброї для армiї у своїх пiдприємств, а просить свiт допомогти їй зброєю?

С. Джердж: – У наших пiдприємств немає проблем з виробництвом чи модернiзацiєю зброї.

Проблема ж у тому, що в держбюджетi не вистачає грошей на придбання її в державних пiдприємств для своєї армiї. Тобто треба видiлити грошi з держбюджету для Мiнiстерства оборони, яке через державне оборонне замовлення придбає цю зброю. Ось такий механiзм. А якщо держава не купує цiєї зброї, то виробники експортують свою продукцiю. Навiть тодi, коли українська армiя забезпечена вiйськовою технiкою лише на 10%.

О. Мельник: – Насправдi це дуже важке питання. Нинi маємо таку ситуацiю, що, якби навiть у Мiнiстерства оборони з’явилися грошi на придбання вiйськової технiки, питання забезпеченостi зброєю не було б вирiшене. Iрина ЛОПУХ

Читайте також: ВІЙНА ТРИВАЄ. ЖУРНАЛІСТ ПОКАЗАВ ОБЛИЧЧЯ ГЕРОЇВ, ЩО ЗАГИНУЛИ В АТО

Реклама

Related Post