Мінський процес – це програш української дипломатії, – вважає Борис Тарасюк
Позиція Росії ставить під сумнів її готовність до вирішення конфлікту, а Європа та США поступово виходять з процесу мирного врегулювання.
Про це повідомив народний депутат, експерт з міжнародних відносин Борис Тарасюк.
“Мінський процес – це прорахунок з української сторони, як і сам факт норманського або мінського формату. У квітні 2014 року у Женеві був зовсім інший формат, де були головними зовсім інші гравці – ЄС та США.
На жаль, пізніше ми відійшли від цього формату, і зосередились на роботі у Мінську. Головна суть “Мінських домовленостей” полягає у тому, щоб припинити вогонь. Чи припинений він через 1,5 роки? Не припинений. Чи відведене важке озброєння? Не відведене. Більше того – домовленості використовуються росіянами і їх найманцями терористами проти українців. Отже – головна мета “Мінських домовленостей” не досягнута і не виконана”, – заявив депутат.
“У той же час, Росія та деякі наші партнери на Заході вимагають ухвалити рішення, які стосуються другого етапу Мінських домовленостей: проведення місцевих виборів, прийняття змін до Конституції. Проблема у тому, що не можна виконувати ці норми за умови продовження російської агресії та окупації, фінансування та постачання озброєнь терористів.
Отже, мінський процес показав свою недієздатність, і якби він призвів до припинення вогню, відведення озброєнь і початку процесу – це можна було би вітати. На жаль, цього не сталося. І це ще раз доводить непрофесійність у підходах у пошуку до мирного врегулювання.
США виявилися усунутими від процесу, і я вважаю, що це було помилкою. Зараз Вашингтон висловлює своє бажання повернутися до мирного врегулювання, але робиться це не задля врегулювання, а задля внутрішньої політичної кон’юнктури. Сполучені Штати самоусунулися, Франція та Німеччина демонструють лише результати на фоні своїх внутрішніх політичних інтересів, а справжнього врегулювання немає”, – запевняє екс-дипломат.
“Під мінськими угодами стоять підписи людей, які нічого не вирішують: посол Росії, Леонід Кучма та представник ОБСЄ. Вони нічого не вирішують. Чому там немає підписів Меркель, Олланда, Путіна? Все це свідчить про другорядність досягнутих домовленостей і те, що вони не діють.
Тому, можна говорити, що це єдиний написаний документ, але він ні до чого не зобов’язує жодну зі сторін. Росія прикидається, що вона не має до війни ніякого стосунку, буцімто в Україні йде громадянська війна. Усе це ставить під сумнів готовність Росії до вирішення конфлікту”, – переконує Борис Тарасюк.
