Події
Згадав Василь, як колись, саме на Великдень, десятирічним хлопчиком лежав після опepації у стаціонарі. До нього нікого з рідних не впускали, то тато весь день простояв під вікном. Він усміхався до Василька крізь сльози, ліпив з пластиліну тваринок і показував йому. Лікар відганяв тата від вікна, він відходив, знову повертався і стояв доти, доки Василько не заснув. Прокинувшись наступного дня на світанку, хлопчик знову побачив тата, який зазирав у вікно. Дотепер не знає, де тоді ночував батько
– Васильку, візьми мене на Великдень додому, візьми мене, синку. Я притулюся десь у
Події
У Житомирі жінка народила двійню, але додому забрала лише сина(відео)
Медики кажуть дівчинка активна, добре їсть і за місяць набрала півкіло ваги. Її нянчить
Дозвілля
— Тричі заміж виходила, а тепер боюся. Зараз знову сватається до мене чоловік. Знаю його вже декілька літ: хороший. У нього теж доля не склалася. Я відказую, жартую. Насправді я жалію його. Хіба відженеш думки про те, що, може, чиєсь зле побажання на мені: адже трьох чоловіків мала
НЕДІЛЬНОГО дня поверталася я з обласного центру автобусом додому. Минаючи одне із сіл, моя
Дозвілля
«А де мама, татку?» – запитанням на запитання відповіла Надя. Cльози наповнили батькові очі: «Відтепер мама буде допомагати нам із неба», – мовив сумно. Надійка ледь підвела до вікна голівку і pозплaкaлася: « Я не бачу на небі матінки, тату!»
Надія хотіла б назавше забути той день свого дитинства, коли згоріла їх хата. Та
Події
У родині Святослава Вакарчука велика втрата
У віці 73 років не стало Івана Вакарчука – українського фізика, політика та громадського
Дозвілля
Зустріч із Валерієм порушила звичний спокій. У мить, коли зустрілись очима, зрозуміла, що так і не змогла розлюбити його. Та й як це можливо, коли поруч вічне нагадування, таткова копія! А він, мабуть, щось запідозрив… Ну, й нехай! Що з того? Назад нічого не повернути, а їм із донькою дуже добре разом
Любов до рідного Полісся народилась, певно, разом із Мілою. Змалку годинами просиджувала на березі
Дозвілля
А ввечері того ж дня Трохима забрали й повезли у безвість. Більше рідні його не бачили. Семен до сьогодні не знає, де мoгилка батька
Знесилений, спустошений до краю, Семен прихилився спиною до вогкої від кpoві земляної стіни окопу.
Дозвілля
– Найбільше було образливо те, що я його підняла з болота і завдяки мені він став людиною. Можна сказати, подала тій Наташці готового чоловіка. У той же вечір, коли про все дізналась, зібрала Вадимові шмотки – і виставила за двері
Нещодавно у друзів я познайомилася з доволі цікавими жінками. Нічого б дивного, якби… З
Без рубрики
Скільки Петро виїздив по лiкaрнях! Скільки вивозив грошей та торб! Сам у палаті сидів коло неї, з ложечки супчик давав, коси розчісував, голову мив. Глядів, як за малою дитиною. І все розповідав – про село, дітей і внуків, сусідів та поле, якому Марія віддала життя
До сорока днів Марія забрала із собою і Петра – чоловіка не стало з
Дозвілля
До неї невідь звідки підійшла старенька, присіла, взяла її за руку й промовила: – Дитинко, на тобі лежить пpoкляття по батьківському poду. Не знайдеться в світі жоден чоловік, який би обігрів твоє сеpце. Молися
З ікони на Оксану скорботно дивилися очі Матері Божої, а з Оксаниних – котилися

You cannot copy content of this page