fbpx

Квіти життя українських політиків: діти-мажори

За якісь чверть століття Україна стала зразковою азіатською країною розвиненого непотизму. Куми, фаворити і діти-мажори сьогодні являють собою елітарний прошарок українського суспільства.

Буквально на днях стало відомо, що син глави СБУ Василя Грицака Олег призначений начальником відділу прокуратури Київської області. Поза всякими сумнівами, Олег Грицак, який працював раніше заступником прокурора Святошинського району столиці, – людина талановита, перспективна і його неодмінно чекає блискуча кар’єра. Однак Грицак-молодший очолив в прокуратурі області відділ нагляду за додержанням законів органами СБУ. Того самого СБУ, яке очолює його тато. Це дуже оригінально. Приблизно така ж система побудована в Саудівській Аравії, де принци однієї сім’ї очолюють всі силові відомства. Зручно, безкомпромісно, незаангажовано.

Життя до гідності

Діти-мажори в українських реаліях – явище давнє, але саме при Вікторі Ющенку вони почали переходити в ранг таких собі небожителів, які живуть в окремому від усіх інших вимірі. “Син Бога” Андрій Ющенко (мем вдало придумав тоді ще журналіст Сергій Лещенко) не переступав межу політико-офіційного поля. Він не був ані депутатом, ані високопоставленим чиновником, проте саме Андрій у масовій свідомості заклав архетипи бидло-мажора з усіма вихідними скандалами, поведінкою і безмежним хамством.

Однак справжній сімейний треш почався вже при регіоналах, які втратили береги реальності, а тепер дивуються, чому до них до 2013 року накопичилося стільки ненависті. Тренд на таку поведінку заклав екс-президент України, а сьогодні “Ах Який Свідок” Віктор Янукович. У парламенті за молодшим сином Януковича – Віктором (потонув на Байкалі минулого року) – застовпили депутатське місце. Законодавчою ініціативою молодший Янукович особливо не зловживав, здебільшого захоплювався гонками і, за спогадами людей, які близько знали його, в цілому був незлобивим хлопцем. Інша річ, що бути “незлобивим хлопцем” – це не зовсім професія, однак Віктор Федорович, мабуть, вважав інакше.

І зовсім інше місце в сімейній олігархії посідав старший син Януковича – Олександр, відомий у певних колах більше як Саша Стоматолог. Олександр Янукович “кошмарив” в Україні все, що тільки можна, і багато в чому його безмежні апетити призвели до того, що потім отримало назву “Євромайдан”. Хоча треба визнати, ніяких офіційних статусів за Олександром Януковичем не значилося.

Також відповідно до “регіональної” моди підтягнув у парламент свого сина прем’єр-міністр Микола Азаров. Його син Олексій пройшов по 47-му виборчому округу в Донецькій області, центром якого було сьогодні добре відоме місто Слов’янськ. Азаров-молодший особливо нічим не запам’ятався в парламенті і не запам’ятався на своєму окрузі, в тому числі навесні 2014 року, коли багато виборців хотіли б почути його думку з приводу подій, що відбувалися. Зараз Олексій літає між Віднем і Москвою, займаючись куди більш звичною для себе бізнес-діяльністю.

Депутат від Партії регіонів з дуже цікавою біографією Анна Герман проштовхнула свого (нині покійного) сина Миколу в заступники міністрів МНС, яке тоді очолював її приятель Нестор Шуфрич. Скандальне призначення тоді викликало не менше пересудів, ніж сьогоднішня малолітня креатура Арсена Авакова в образі любительки фотографуватися ню – заступник міністра МВС Настя Дєєва.

У іншого народного депутата від Партії регіонів, Володимира Ландіка, син Роман робив успішну кар’єру в Луганську – був депутатом міськради, очолював відповідну фракцію, розміщував у ФБ спільні фото з Віктором Федоровичем і не поспішаючи (враховуючи жорсткий конфлікт з кланом Єфремова в області) йшов до успіху. А на всю країну Ландік-молодший прославився після відвідування ресторану “Баккара”, де він не дуже впевнено застосував бійцівські прийоми до однієї з відвідувачок закладу. Зараз це звучить майже неймовірно, але поряд з Врадіївкою, вбивством Оксани Макар в Миколаєві, а також розстрілом охорони в ТЦ “Караван”, історія з Ландіком була найбільш скандально-популярною в домайданній Україні.

Нові обличчя зі старими прийомами

Але пройшов Майдан, а принципово нічого з мажорами у владі не змінилося. Хіба що цинізм став трохи більш позамежний, адже начебто проти методів старої влади Майдан і виходив. Та в результаті змінилися тільки вивіски на кабінетах.

Петро Порошенко повторює всі базові ходи свого “попередника” Віктора Януковича у всьому, що стосується кар’єрного шляху свого сина Олексія. За часів, коли Петро Олексійович очолював українське МЗС, Порошенко-молодший працював віце-консулом торговельної місії в Шанхаї. А на останніх парламентських виборах Олексій вже зайняв депутатське крісло. Ніби й має право, але Януковича за точно таке ж право три роки тому таврували ЗМІ.

Щоправда, прем’єр-міністри у постмайданної влади виявилися молодшими, а тому ні Арсеній Яценюк, ні Володимир Гройсман своїх дітей у політ-чиновницькій тусовці об’єктивно засвітити ще не встигли. Проте чиновники рангом нижче вже відзначилися. Син народного депутата Сергія Пашинського трудиться на керівній посаді в “жирному” за нинішніми мірками “Спецтехноекспорті”. Інші топові політики нової влади потрапляли неодноразово зі своїми дітьми в скандальні ситуації. Так, син глави МВС Арсена Авакова Олександр був втягнутий у скандал із закупівлею для силових відомств рюкзаків за дуже специфічною ціною. Скандал на даному етапі вдалося звести на нівець, а компрометуюче відео із сином глави МВС трансформувалося в бородату крилату фразу з 90-х – “людина, схожа на генерального прокурора”.

Переслідують скандали і сина балакучого Генпрокурора Юрія Луценка – Олександра. Вперше про Луценка-молодшого світовим ЗМІ, зокрема німецьким, стало відомо у 2009 році, коли Юрій Луценко на посаді глави МВС влаштував дебош у Франкфуртському аеропорту. Там же був присутній і син міністра. Оскільки в тата був дипломатичний паспорт, німці змогли взяти кров на наявність алкоголю тільки у Луценка-молодшого. Аналіз виявив 3 проміле алкоголю в крові, що за медичними параметрами відповідає таким характеристикам:

  • втрата здатності до розуміння;
  • зниження чутливості;
  • ступор.

Вдруге Луценко-молодший потрапив у ЗМІ у зв’язку зі смертельним ДТП в Києві, що сталася 9 лютого 2009 року. Згідно з офіційною версією, в автомобіль Олександра Луценка із зустрічної смуги влетів “Ланос”, водій якого – співробітник міліції – загинув на місці. Цього разу алкоголю в крові Луценка-молодшого знайдено не було і, відповідно до проведеного розслідування, провина за ДТП повністю лежить на водієві “Ланоса”.

Очевидно, що батьки хочуть бачити своїх дітей успішними і щасливими. Очевидно також, що батьки зі статусом – політичним, фінансовим, медійним – використовують свій статус для просування своїх дітей. Це навіть не загальносвітова норма, а суть самої людини, яка розглядає сім’ю як первинну суспільну одиницю. Але в демократичному суспільстві сімейну поруку обмежує закон, який один для всіх. Умовно кажучи, Буш-старший може виростити зі свого сина президента США, але для цього Бушу-молодшому треба пройти всі закутки закону. В Україні ж закон тільки для лохів і терпил. Тому що Україна – це країна розвиненого непотизму.

Читайте також: Відтепер молитву у Львові можна замовити через термінал

Джерело.

You cannot copy content of this page