fbpx

Ірен Роздобудько: “Достроковi вибори — це вiдмивання грошей”

Відома письменниця – про повернення Надiї Савченко, соцiальнi настрої українцiв та розбещення корупцiєю …

У яку книгарню ви не зайшли б – столичну чи в маленькому провiнцiйному мiстечку, її твори знайдете всюди, пише газета “Експрес”.

Iрен Роздобудько – одна з найпопулярнiших та найплодовитiших українських письменниць,. На її рахунку – майже 30 книжок!

– Iрен Вiталiївно, цими днями Надiя Савченко уперше взяла участь у засiданнi Верховної Ради. На ваш погляд, як може змiнитись український полiтикум пiсля її повернення? Чи одна людина – навiть такого масштабу – не здатна щось радикально змiнити?

– Вiдверто кажучи, я б побажала Надiї вiдпочити кiлька мiсяцiв, а не кидатися одразу “з вогню в полум’я”, побути десь на вiдпочинку, можливо, поїздити країною, поспостерiгати за змiнами. А потiм з повним “пакетом” знань починати працювати… Чи чекати радикальних змiн у Верховнiй Радi з появою там такої людини? Чесно кажучи, не знаю. Поки що очевидно одне: той, хто потрапляв у депутатську ауру, змiнювався сам, i далеко не завжди на краще… Було б добре, аби з Надiєю такого не сталося. I аби вона сама не стала поживою для тих, хто хоче пропiаритися поруч iз нею. Але, судячи з її характеру, це малоймовiрно.

– За останнiми опитуваннями соцiологiв, 36,6% українцiв висловлюються “за” проведення дострокових парламентських виборiв, а 40,1% – “проти”. А ви до перших чи других себе зараховуєте?

– Достроковi вибори — це витрачання грошей. А можливо, ще гiрше — вiдмивання їх на тлi чергової полiтичної “заварушки”.

Тому новий склад Верховної Ради на нинiшньому етапi вийде, як на мене, нiчим не кращим за той, що маємо, а скорiше за все й гiршим. Новi, сучаснi, молодi, освiченi полiтики, гадаю, в суспiльствi є, але нинi вони однозначно не прийдуть до влади (коштiв не вистачить, та й при не змiнених радикально виборчих законах i судовiй системi їм нiчого не “свiтить”), зате напевно повилазять якiсь старi-новi морди, що чекали свого часу.

Менi здається, варто всiм нам i країнi в цiлому дозрiти до нового парламенту, а не мiняти шило на мило кожнi пiвроку.

– Ще одна свiжа цифра — майже 36% опитаних вважають можливим виникнення масових акцiй протесту найближчим часом. Наскiльки це справдi реально, за вашими вiдчуттями, i наскiльки небезпечно?

– Я б подумала над цим серйознiше, якби цифра перевалила хоча б за 45%. Не впевнена, що люди нинi здатнi знову вийти “на майдан” в єдиному поривi, як це було пiд час Революцiї Гiдностi. Адже цi “пориви” нинi досить рiзнi – у кожного свiй. Хтось незадоволений тарифами, хтось цiною на газ, хтось – пенсiями, хтось – тим, що не дозволяють “вiдмивати бурштин” i перевозити сигарети через кордон. Чи ще щось подiбне. А когось у цiй поки що каламутнiй водi якраз усе влаштовує.

А хтось (i до цього числа я зараховую себе та свою родину) без панiки, закачавши рукави, продовжує робити свою справу, розумiючи, що країнi, котра пережила стiльки трагедiй i катастроф, так просто не перейти з одного рiвня на iнший. Хоча акцiї протесту, безумовно, мусять бути! I це – нормально навiть для найблагополучнiших країн свiту. Можливiсть висловитись на таких акцiях – ознака свободи слова й демократiї. Це потрiбно для того, аби влада чула народ i не забувала, кому служить, а суспiльство доводило, що воно — свiдоме, громадянське.

– Мiн’юст анонсував створення в Українi Вищого антикорупцiйного суду, який займатиметься кримiнальними справами, щорозслiдуватиме НАБУ. Чи не забагато в нас буде тих органiв, покликаних боротись iз хабарництвом? I як, на вашу думку, це явище витравити з нашого життя?

– Ну, насамперед не нести коробку цукерок працiвницi ЖЕКу за довiдку чи коньяк iз шоколадом – лiкарю або виховательцi дитячого садка, де перебуває улюблене чадо. Це можливо? Питання “на засипку” для людей мого поколiння – i молодших, i старших. З цього починалося це розбещення. В принципi, я радiю, коли хабарника хапають за руку. I нехай це роблять якомога частiше. Тому я не проти цих “страшних” усiляких бюро та судiв.

Але питання корупцiї – питання моралi. А мораль – це культура. На культуру ж у нас iде нуль цiлих i одна десята уваги. Знаєте, боротьба з корупцiєю мусить розпочинатися з… садочка, коли дитинi пояснять, що брати незаробленi грошi – злочин. I перед законом, i перед людьми, i перед Богом. Але хто й де про це говорить серйозно, якщо в нас за часiв iснування злочинної комунiстичної системи культивувалося поняття “не пiдмажеш – не поїдеш”? Але, крiм усього, що стосується моралi, корупцiю на нижчому рiвнi, скажiмо, в лiкарнях (коли треба тицьнути нянечцi 50 гривень за якусь послугу), можна усунути пiдвищенням зарплат. А хабарникiв-чиновникiв усе ж таки треба саджати, як огiрки по веснi.

– Тим часом усi спiкери АТО вiдзначають, що ворог активiзувався вздовж усiєї лiнiї розмежування. Iнтенсивнiсть щоденних обстрiлiв пiдвищилась максимально, як наслiдок – рiзко зросла кiлькiсть втрат з нашого боку… Що пiдказує вам iнтуїцiя – до якого сценарiю все йде?

– Як важко щось прогнозувати на цю тему. Особливо коротко… Знаєте, кожне повiдомлення про втрати – як нiж у серце. Та моя iнтуїцiя ще з перших днiв Майдану говорить одне: “Вони не пройдуть!” Розшифрую й буду банальна – Путiну прийде край (питання лише: як скоро i як саме?), iмперiя розпадеться, як розпадалися всi iмперiї у всi часи, й забере свої щупальця з нашої землi. Крапка. Далi говорити про сусiдiв менi нецiкаво. Я вболiваю за Україну. А з Україною все буде гаразд. Можливо, не так скоро, як би ми того хотiли. Але — безперечно!

Автор: Богдан БОНДАРЕНКО

Джерело.

 

You cannot copy content of this page