Дозвілля
Молитва перед вігілійною вечерею (Святвечір)

Відзначення свят Різдва Христового нагадує, що через Ісуса Христа до людей прийшов Бог. Отож народження Бога є знаком найбільшого обдарування людини.

Бог дарував людям себе в Ісусі Христі. Ця істина викликає в нас радість і щастя. Завдяки ній ми стаємо добрішими одне до одного і більш доброзичливими. Також ця істина доводить до нашої свідомості, що «любов на щодень» — можлива, що вона може ставати нашим «хлібом насущним».

У Надвечірня Різдва ми в особливий спосіб єднаємося з тими, хто не може з нами сісти разом до спільної вечері. Знаком єднання, стає молитва за того кому ми її висилаємо, навіть у найдальші закутки світу. Все заради того, щоб виразити наш зв’язок і побажання добра. З думкою про людей що не з нами  ми залишаємо вільне місце при вігілійному столі.

Цього вечора ми не повинні забувати, що Народження Спасителя — це прихід Бога до людей. Він приходить, щоб ми пізнали Боже запрошення до життя з Ним на всю вічність, у щасті й радості. Різдво — це подія, якою Бог гарантує, що, перебуваючи в єдності життя з Ісусом Христос, ми осягнемо сповнення всіх своїх надій та очікувань.

Усвідомлюючи ці великі дари, що їх несе людям Різдво Христове, ми маємо виразити Богові вдячність, що вказав нам повноту сенсу людського життя. Цю вдячність ми виражаємо молитвою, співанням колядок, а насамперед участю в різдвяному Євхаристійному богослужінні.

Молитва перед вігілійною вечерею

Запалюємо свічку, поставлену на стіл.

Ведучий: В ім’я Отця і Сина і Святого Духа.
Усі: Амінь.
В.: Христос народився.
У.: Радіймо і виселімося.
В.: У Вифлиємі народилася для нас надія. Бог оселився серед людей, аби змінити нашу долю. Разом із цією подією стало інакше точитися людське буття. Подія Народження Бога змінила хід історії. Від неї стали наново рахувати час. Ось як про народження Христа розповідає Римський мартиролог. Це книга, в якій вміщено імена святих і блаженних від світанку християнства.

Хтось із зібраних при вігілійному столі читає:

Року п’ять тисяч сто дев’яносто дев’ятого від створення світу, коли то Бог створив небо і землю — року дві тисячі дев’ятсот п’ятдесят сьомого від потопу — року тисяча п’ятсот десятого від Мойсея та від виходу ізраїльського народу з Єгипту — року тисяча тридцять другого від помазання Давида на царя — на шістдесят п’ятому тижні за пророцтвом Даниїла — в олімпіаду сто дев’яносто четверту — року сімсот п’ятдесят другого від заснування Риму — року сорок другого у пануванні Октавіана Августа — коли весь світ занурився у спокій — у шосту епоху світу — Ісус Христос, Бог Предвічний і Син Отця Предвічного, прагнучи світ освятити наймилостивішим приходом своїм — зачатий від Святого Духа, на дев’ятий місяць після свого зачаття у Вифлеємі Юдейськім народжується з Діви Марії, ставши людиною: ТІЛЕСНЕ НАРОДЖЕННЯ ГОСПОДА НАШОГО ІСУСА ХРИСТА!

Ведучий: Ось як про цю подію розповідає святий євангеліст Лука.

Хтось із зібраних при вігілійному столі читає:

«І сталося тими днями, що вийшов указ кесаря Августа переписати всю землю. Цей перепис уперше відбувся, як Сирією правив Кириній. І йшли всі записатися, кожний до свого міста. Пішов і Йосиф з Галілеї, з міста Назарета, до Юдеї, до міста Давидового, що зветься Віфлеємом, — бо був він з дому та з роду Давидового, — записатися з Марією, зарученою з ним жінкою, яка була вагітна.

І сталося ж так, що коли вони були там, сповнилися дні, щоб їй народити. І вона народила свого Первістка — Сина, сповила Його й поклала в яслах, оскільки в постоялому дворі не було для них місця. А в тій місцевості були пастухи, які вночі перебували в полі та стерегли свою отару. Аж ось Господній ангел став між ними, і слава Господня осяяла їх, і вони були охоплені великим страхом.

Та ангел сказав їм: «Не бійтеся, бо я звіщаю вам велику радість, яка буде для всього народу: для вас сьогодні в місті Давида народився Спаситель, який є Христос Господь. А ось вам знак: знайдете сповите Немовля, котре лежить у яслах». І раптом з’явилася біля ангела сила-силенна небесного війська; вони хвалили Бога і проголошували: «Слава во вишніх Богу, а на землі — мир людям Його вподобання!» (Лк 2, 1-14).

Ведучий: Приєднаймося ж до тих, хто прославляє Бога і дякує Йому за Його прихід до людей!

Спів однієї з улюблених колядок.

Ведучий: Аби прийняти подію, про яку розповідає Євангеліє, потрібна віра. Визнаймо її та просімо Бога про її зміцнення.
Усі:
Вірую в єдиного Бога, Отця Вседержителя, Творця неба і землі, всього видимого і невидимого. І в єдиного Господа Ісуса Христа, Сина Божого Єдинородного, від Отця родженого перед всіма віками. Бога від Бога, Світло від Світла, Бога істинного від Бога істинного, родженого, несотвореного, єдиносущного з Отцем, що через Нього все сталося. Він задля нас, людей,і нашого ради спасіння зійшов із небес і воплотився з Духа Святого і Марії Діви, і став чоловіком. І був розп’ятий за нас за Понтія Пилата, і страждав, і був похований. І воскрес у третій день згідно з Писанням, і вознісся на небо, і сидить праворуч Отця. І вдруге прийде зі славою судити живих і мертвих, а Його Царству не буде кінця. І в Духа Святого, Господа Животворного, що від Отця і Сина ісходить, що з Отцем і Сином рівнопоклоняємий і рівнославимий, що говорив через пророків. І в єдину, святу, вселенську й апостольську Церкву. Ісповідую одне Хрещення на відпущення гріхів. Очікую воскресіння мертвих і життя майбутнього віку. Амінь.

Загрузка...

Ведучий: Прославляючи Христа, який став подібним до нас в усьому, окрім гріха, з гарячою вірою занесімо до Нього наші благання:

– Господи, Ти, приходячи на світ, об’явив нам вірність Бога, розпочав нові часи, заповідані пророками; вчини, щоб ми залишилися вірними вірі, яку сповідуємо. Тебе просимо.

Усі: Вислухай нас, Господи.

В.: Христе, Ти, приходячи на землю, осяяв її радістю. Обдаруй нею тих, про кого ми сьогодні особливо пам’ятаємо. (Тебе просимо…)
– Христе, Царю неба і землі, Ти послав ангелів, аби проголошували людям мир; обдаруй Твоїм миром нашу сім’ю, нашу Батьківщину і все людство.
– Господи, Твоє народження приносить усім людям обітницю вічної радості. Дай світло тим, хто в темряві, зміцнюй слабких, утішай бідних. З’єднай із собою всіх померлих.
– В інтенціях нашої сім’ї промовимо з проханням про благословення Господню молитву.

Отче наш…

Ведучий: Бог Отець всемогутній нехай сповнить нас своєю радістю, збереже в любові та взаємній згоді.
Усі: Амінь.
В: Єдинородний Син Божий нехай нас підтримує у пізнаванні та розумінні таємниці Божого Різдва і заклику нас до життя з Богом.
У.: Амінь.
В.: Дух Святий нехай завжди вділяє нашим починанням сил, аби ми вистояли у вірі, яку визнаємо.
У.: Амінь.
В.: Нехай нас усіх благословить, береже й охороняє Бог всемогутній: Отець і Син і Святий Дух.
У.: Амінь.
В.: Із цим благословенням поділімося облаткою і обміняймося побажаннями.

Читайте також: До нерукотворного образу Христа у Львові вишикувались багатометрові черги

Джерело.

Реклама

Реклама

Related Post

facebook