З майбутнім чоловіком я познайомилася шість років тому. Зустрілися ми в клубі, Ігор перший підійшов до мене і запросив на повільний танець, я погодилася. Після хлопець купив по коктейлю, і ми розговорилися, обмінялися номерами телефону. В кінці вечора Ігор провів мене до таксі і обіцяв подзвонити.
Через кілька днів хлопець запросив мене прогулятися, спочатку ми пішли на каток, після зайшли в кафе перекусити. Мій новий друг провів мене додому і побажав доброї ночі. Через місяць ми почали зустрічатися. Хлопець водив мене в кіно, кафе, катки, дарував квіти, і я закохалася по вуха. Пройшов рік і Ігор зробив мені пропозицію, зігравши весілля, ми переїхали жити до мене.
Через два роки у нас з’явилась донечка Маринка. Чоловік був щасливий, спочатку вставав до дитини вночі, годував. Але через чотири місяці «награвся» і почав забувати про дочку. Його стали більше цікавити друзі, ніж сім’я. Перестав давати грошей і допомагати мені з Марисею. Через два роки такого життя я не витримала і подала на розлучення. На першому суді чоловік відмовився розлучатися і нам дали термін на примирення три місяці. Ми стали жити окремо, Ігор переїхав до своїх батьків. Зі свекрухою я спілкувалася нормально і привозила доньку на вихідні.
Приїхавши на другий суд, чоловік знову не дав згоду на розлучення, але шансів у нього більше не було і ми розлучилися. Після розлучення змінилося і ставлення свекрухи до мене. Вона сказала, що саме моя вина в усьому і потрібно було любити чоловіка і слухати його, тоді були б міцні відносини. Після таких слів я перестала возити до них дитину.
Через місяць свекруха зателефонувала мені і сказала, що погарячкувала тоді і дуже хоче побачити внучку. На вихідних ми приїхали в гості, я залишила Маринку на кілька годин, а сама поїхала у справах. Забравши малу додому, почала помічати, що дочка вередує і не слухає мене. Спочатку я цьому значення не надала, подумала, може день такий видався. Після наступного візиту до свекрухи історія повторилася, я відвозила слухняну дитину, а привозила примхливу доньку. І я вирішила дізнатися у Ігоря, чим вони займаються з Маринкою доки мене поруч немає. Колишній чоловік сказав, що я все накрутила собі в голові, і дитина вередує тільки тому, що виморюється.
Через два місяці таких поїздок, дочка почала проситися жити до бабусі з татом. Я була вельми здивована адже раніше Мариночка навіть не згадувала про них, тепер тягнеться туди. На вихідних я вирішила простежити за свекрухою з дочкою. Віддала дитину, а сама чекала неподалік за будинком (свекруха завжди виходила погуляти з донькою). І стала свідком розмови бабусі і внучки:
— Кажи мамі, що хочеш з нами жити. Я ж тебе люблю по справжньому. Мама тобі цукерки не дозволяє їсти, а я тобі їх купуватиму постійно. На батути щодня ходитимемо. І самокат я тобі електо зможу купити тільки тоді, коли ти житимеш зі мною і татом, а то зараз мама твоя мені не дозволяє.
Я мовчки підійшла, узяла дитину на руки і пішла додому. Змінила мобільний і продаю квартиру наразі. Все ж від деяких людей потрібно триматись на відстані і бажано на максимальній.
Передрук без гіперпосилання на intermarium.com.ua – заборонено.
Головна картинка – pexels.
