Валентина познайомилася з Михайлом коли після другого курсу відпочивала у бабусі і одного разу від нудьги відвідала сільський клуб. У селі для молоді одна розвага – клуб. Вдень на вулиці нікого не побачиш, а ввечері звідкись беруться. З настанням темряви до заповітної культурної установі під’їжджають машини, мотоцикли, скутери. З’являються дівчата, з’являються хлопці. Вмикається музика, але відразу ніхто не танцює. Хлопці розігріваються напоями, дівчата чекають запрошень. Пізніше сміливці запрошують панянок на танцювальний майданчик. Все, процес пішов.
Але трапляється і по-іншому. Завалюється раптом в культурний заклад компанія дівчат і бере танцювальний процес під свій контроль. Запрошувати починають панянки. Вони витягують на танцмайданчик найсумирніших і безініціативних хлопців. Потім включаються всі інші.
Михайло Валентину на танець не запрошував. Він наздогнав її на машині, коли вона поверталася з клубу. Спочатку Валя не хотіла сідати в машину, але переконавшись, що в салоні тільки молодий і симпатичний водій, все-таки сіла. Михайло довіз її до бабусиної хати. Вони ще поговорили кілька хвилин, не виходячи з автомобіля, а потім він поїхав. Так відбулося знайомство.
Валя дізналася, що Михайло відслужив в армії, вчиться на вечірньому відділенні вишу і працює на приладобудівному заводі. Живе один в своїй маленькій кімнаті. Тут в селі він не випадково, приїхав на вихідні до батьків. Через день в місто Валентина поверталася разом з Михайлом.
Відтоді минуло три роки. Стосунки між Михайлом і Валею були міцними, але не розвивалися. Валентина мала ключ від кімнати Міші, почавалася в ній повноправною господинею, могла залишитися ночувати, але постійно все-таки жила з батьками. Михайло давно вже познайомився з сім’єю Валі, припав до душі обом батькам, але зятем вони його назвати поки не могли – руки їхньої дочки Михайло все ще не просив.
Валя закінчувала інститут. Вона хотіла подальшої визначеності і стабільності, їй хотілося заміж. Але Мишко заміж не кликав. Одного разу дівчина стала роздумувати про їх стосунки. Згадався чомусь сільський клуб і компанія дівчат. «А що, це ідея», – подумала Валя і вирішила діяти.
Михайло зустрів Валю радісно. Він її чекав, навіть приготував вечерю – посмажив картопельки. Валя мовчки простягнула йому пакет. У ньому Міша побачив пляшку ігристого і фрукти.
– О, це дуже доречно, – схвалив Міша, – як раз до столу. Зараз будемо вечеряти.
– Не квапся, коханий, – зупинила Валя, – трохи пізніше. Я хочу зробити важливу заяву.
Михайло посміхнувся, дивлячись на урочисте обличчя дівчини і промовив:
– Давай, роби, я уважно слухаю.
Валя вийняла з сумочки красивий футлярчик, розкрила, простягнула Михайлу і вимовила:
– Михасику, будь моїм чоловіком. Я кохаю тебе.
Мишко відразу спалахнув, щоки почервоніли. Зашарівся. Потім обійняв Валентину і довго притискав до себе. Розтиснувши обійми, прошепотів:
– Я теж кохаю. І ти виходь за мене.
Потім вони вечеряли. Пили ігристе, закушували смаженою картоплею, виноградом і яблуками. Вранці Михайло підвіз Валю до її під’їзду, сказав, не прощаючись:
– Сьогодні ввечері я у вас. Батьків попередь, щоб були вдома. Ну, бувай, кохана.
Валентина опустилася на лавку, що стояла біля під’їзду, і раптом подумала: «Боже мій, що я зробила? Хіба так починають сімейні стосунки? Ловлять чоловіків і одружують їх на собі?» Вона уявила, як повинно було статися: він опустився на коліна, простягнув в її бік красивий букет троянд і, ледве справляючись з хвилюванням, вимовив: – Кохана, я не уявляю життя без тебе! Ти моє щастя, ти моя вічна любов! Я прошу тебе стати моєю дружиною!
Раптом відчинилися двері під’їзду, і з нього вийшла мама. Вона на мить заплющила очі від яскравого ранкового сонця, а потім розгледіла, що на лавці сиділа дочка і запитала:
– Валю, донечко, ти чому тут сидиш? Щось трапилося? Валентина посміхнулася і відповіла:
– Трапилося, мама. Я виходжу заміж. Михайло просив передати, щоб ви з татом були сьогодні ввечері вдома. Він прийде просити моєї руки.
Фото ілюстративне.
