fbpx
Дозвілля
В якийсь момент, моя невістка заявила, що більше не витримує такого життя. Вона захотіла розлучитися. Але не просто так, а й забрати попутно мою квартиру до якої і копійки не доклала

Мій син був одружений майже 15 років. Моя колишня невістка дуже специфічна жінка. Всі роки спільного життя вона бурчала на чоловіка і була всім незадоволена. Мій син повна протилежність – тихий і спокійний. Він ніколи не сказав їй поганого слова і навіть не підвищував голосу. Наші відносини з невісткою не склалися з самого початку. Я не любила її, а вона мене. Але відкритих протистоянь ми не вели, та й непорозуміння були тільки тоді, коли я захищала сина. Так ми і жили весь цей час.

Проживали ми все в моїй квартирі, яка залишилася мені у спадок від батьків. Але коли з’явилася друга внучка, нам стало тісно у двокімнатній квартирі, і ми обміняли її на трикімнатну з доплатою. Тоді, я вирішила скористатися моментом і квартиру оформили на сина. Думала, що все одно вона дістанеться йому, а так, все одним махом і зробимо. Але життя в новому будинку не принесло нам щастя. Через якийсь час, син з невісткою почали часто з’ясовувати стосунки. Вона весь час бурчала, що син мало заробляє і не забезпечує сім’ю.

В якийсь момент, моя невістка заявила, що більше не витримує такого життя. Вона захотіла розлучитися. Перш за все, мій син хотів спробувати зберегти сім’ю, але нічого не вийшло. У підсумку, вони подали заяву на розлучення. Чесно, я дуже зраділа, коли дізналася про це. Мені було шкода сина всі ці роки, і нарешті я могла заспокоїтись. Я думала, що тепер ми з сином будемо жити спокійно. Ось тільки його дружина не хотіла здаватися легко.

В процесі розлучення вона заявила, що хоче отримати частину квартири. Адже вона була куплена під час їх шлюбу, належала синові, і вона з дітьми була там прописана. Такого повороту подій я не очікувала. Навіть не думала, що невістці прийде в голову така ідея. Адже, по суті, стара квартира була моєю, гроші на покупку були мої, а значить, і ця квартира моя. Але невістка не відступала. Вона сказала, що ми можемо знову розміняти квартиру, на дешеві варіанти в передмісті. Тоді їй з дітьми дістанеться двокімнатна квартира, а нам з сином вистачить однокімнатної.

Був ще один варіант, так би мовити «мирний» – вона просто займає дві кімнати цієї квартири і живе, як хоче. Тобто, наша квартира перетвориться в якусь комуналку. Такого від неї я не чекала! Мій син не хоче ніяких розбирань. Сказав, що нехай робить все що хоче, аби не бачити її і дітей. Але я відступати не маю наміру. Я не дам їй і квадратного метра своєї житлоплощі! Вона не має ніякого права на нього.

Передрук без гіперпосилання на intermarium.com.ua – заборонено.

Головна картинка – pexels.