fbpx
Дозвілля
Цілих 5 років Оля чекала чоловіка з заробітків, навіть і не дивилася на інших чоловіків. Сергій приїжджав щороку на місяць у відпустку. Ольга ж щиро чекала його з сином вдома, все мріяла про їхню зустріч і про те, як заживуть по поверненню. І ось нарешті Сергій переступив поріг рідного дому

Тиждень тому чоловік Ольги Сергій повернувся із заробітків з Німеччини. І майже з порогу ошелешив її новиною про іншу жінку. Цілих 5 років Оля чекала чоловіка з заробітків, навіть і не дивилася на інших чоловіків. Сергій приїжджав щороку на місяць у відпустку. Ольга ж щиро чекала його з сином вдома, все мріяла про їхню зустріч.

– Поплач, поплач, тобі легше стане, – втішала Олю подруга Марина. – Казали тобі що не може чоловік без жінки так довго, а ти все вірила йому і чекала.

Оля від таких слів плакала ще більше, подруга гладила її по голові, ніби малу дитину. Щоб хоч трошки розрадити подругу, Марина вирішила організувати дівич-вечір в кафе. В суботу ввечері чотири подружки зібралися, аби допомогти Ользі хоч трошки розвіятись. Марина – чотири роки, як вдова, має дочку. Галя – розлучена, виховує двох синів-близнюків. Оля – жінка, мрії якої на щасливе сімейне життя, розвіяв невдалий шлюб.

– Так, дівчата, нам треба сьогодні забутись, – запропонувала Галя.

– Я давно їй радила – май собі когось. Думаєш, твій Сергій там святий? Та де там. А тепер ось результат. А було б набагато легше, якби когось мала.

Оля сиділа як в тумані, і майже не чула, як щебечуть подруги. 5 років вірно чекала коханого, навіть не глянула на іншого чоловіка. Марила їхньою зустріччю.

Син навчався у столиці. Кошти, які надсилав чоловік, Оля з розумом витрачала, не пускала на вітер. Ремонт зробила чудовий, усю техніку придбала, та ще лишила копійку, щоб машину купити, як приїде чоловік. Мріяла, що він зрадіє дому повній чаші. Та Сергій вирішив інакше.

— Та годі, не реви, уяви, що його просто вже не існує, – заспокоювали її подруги.

– Тобі треба знайти іншого, – торохтіла свого Галя.

Оля лише здивовано підняла на них свої червоні очі. Чого-чого, а такого від них не очікувала. Аж тут до Олі підійшов незнайомий чоловік приємної зовнішності і запропонував потанцювати. Оля б і не погодилась, але подруги на те і подруги – поставили її на ноги і відправили на танцювальний майданчик.

Його звали Арсен і сьогодні він зайшов сюди зовсім випадково. Сумував. А тут Ольгу заплакану побачив і так йому захотілось їй допомогти, втішити чимось, бо й самому не добре на душі було.

Дивно, але вони за розмовою і не помітили, як музика змінилась. Все танцювали і розмовляли. Ольга, навіть з подругами забула попрощатись, пішла з Арсеном на свіже повітря і до ранку бродили удвох сонним містом.

Вони не стали парою і навіть добрих друзів з них не вийшло. Але після тієї ночі під зорями Ользі стало легше. Вилила душу незнайомцю, вислухала його.

Сергій був щиро здивований змінам у поведінці дружини. Вона більше не плакала, говорила спокійно і зважено. Розлучення пройшло якось буденно, чого обом і хотілось.

Ольга живе далі щоденними турботами а Сергій повернувся до нової дружини.

Передрук без гіперпосилання на intermarium.com.ua.

Головна картинка ілюстративна – pexels.