fbpx
Дозвілля
Щороку клялася, що більше не закатаю жодної банки, але щороку порушувала клятву. В цьому ж році взяла себе в руки і відповіла мамі відмовою на її “привабливу” пропозицію провести вихідні серед розсолу, тазиків і киплячого варення. Тепер мама на мене образилася і не бере слухавку

Мабуть, це в нашій родині спадкове – заготовляти стратегічні запаси солінь і варення в промислових масштабах. Я могла зрозуміти бабусю, в її час це дійсно було необхідно робити на всіх, а сім’я була велика – у бабусі троє дочок і син, та ще братів двоє зі своїми сім’ями. Там був справжній бригадний підряд, до якого підключалися всі.

Але тоді, повторюся, їдців була повна коробочка, та й в магазині нічого купити не можна було. Тому до літа від всіх закруток тільки банки залишалися, готові прийняти в себе нову партію огірків, помідорів і всякого лечо та варення.

Мама теж завжди робила закрутки і вони нас дуже виручали в дев’яностих. Тоді своя дача була просто порятунком – що картопля, що огірки, що ягоди. На цьому всю зиму виживали, бо в магазинах все було, але грошей на це жодного разу не було. Тоді теж за зиму все з’їдали, тому що відварити картоплю, відкрили огірки – ось тобі прекрасна вечеря. Ситно, смачно і без фінансових затрат.

Але мама цю звичку з голодних дев’яностих досі не може з себе вижити. Досі літо у нас знаменується битвою за врожай. А саме закрутками всього підряд в банки, а потім роздавання цих банок при кожному зручному випадку. Тільки ось свою актуальність така процедура вже втратила.

У моїй родині огірки йдуть тільки на салати, так їх ніхто не їсть. Ну, я можу із задоволенням раз в пару місяців зжерти просто з картоплею солоний огірок, але це скоріше так, каприз. Чоловікові консервацію взагалі не рекомендував лікар, у чоловіка проблеми, а доні просто не подобаються соління. Вона і варення їсть зрідка.

Так що нам однією трилітрової банки варення і трьох літрових банок огірків вистачає майже на рік. Але у нас вся комора забита всякою консервацією. Вже і колегам роздавали, і друзям, але нікому не треба. Деяким банкам років по п’ять вже. Куди їх дівати накажете? Мама одна теж не дуже-то утилізує ці закрутки, зате щорічно робить нові.

Я мамі сказала, що моє терпіння скінчилося і я більше не беру участі в цьому фруктово-овочевому божевіллі. Мама мені не повірила, а даремно. Я просто не поїхала до неї займатися закрутками. Ось взяла і не поїхала.

Спочатку мама мені надзвонювала, потім писала гнівні повідомлення, зміст яких зводився до того, що їй одній не впоратися, вона одна не наймалася, їдять всі, а старається вона одна, все в такому дусі. Я їй відповіла, щоб вона не старалася. Треба спочатку доїсти те, що вже накрутили, поки там все не пропало, а потім вже думати про поповнення рядів.

Мама на мене образилася, що я відмовилася брати участь в цьому безглуздому дійстві, тому тепер слухавки з мого номера не бере, на повідомлення не відповідає. Розвела дитячий сад на рівному місці. Сама собі придумує роботу і всіх намагається залучити. А тепер ще й образилася. Ну ось навіщо так робити?

Фото ілюстративне.