fbpx

Що за свято Петра та Павла, заборони та традиції Дня осіннього рівнодення 2023

Що за свято Петра та Павла, заборони та традиції Дня осіннього рівнодення 2023

23 вересня – це день, коли світ святкує дві важливі події: церковне свято святих Петра та Павла, а також День осіннього рівнодення. Цей день наповнений заборонами, справами, прикметами та традиціями, пов’язаними з цими святами.

Святі Петро і Павло, єпископи Нікейські

Святі Петро і Павло, єпископи Нікейські, спогад про які православна церква відзначає 23 вересня, залишаються одними з найтаємничіших та найзагадковіших святих у християнській історії. Інформації про їхнє життя та діяльність практично не збереглося.

Відомо, що вони проповідували в Нікеї (нині місто Ізнік у Туреччині) у VIII чи IX століттях, можливо, за імператора Лева Ісавра.

Імператор Лев Ісавр був християнином, та його правління ознаменувалося активної боротьби проти іконопочитання. Іконоборство призвело до багатьох втрат серед церковних служителів і віруючих, які відстоювали святині.

Єпископ Петро виступав проти іконоборців і, ймовірно, був страчений за свою віру. Після нього його наступником став єпископ Павло, який продовжив боротьбу за іконопочитання і загинув за віру.

Історики вважають, що саме завдяки зусиллям єпископів Нікейських було врятовано від знищення чудотворну ікону Божої Матері Нікейську. Їхнє служіння та жертовна смерть залишилися символом віри та боротьби за святині.

Традиції та обряди у свято святих Петра та Павла та День осіннього рівнодення

23 вересня також називається днем святих Петра та Павла Рябинників. Цей зв’язок з горобиною має своє коріння в древніх поганих обрядах. Згідно з традиціями, цього дня селяни збирали горобину, яка символізувала сонце та служила захистом для дому та його мешканців від нечисті.

Горобина вважалася особливою рослиною, що має захисні та цілющі властивості. Дерева горобини посаджені поряд із будинком вважалися додатковим захистом для мешканців. Її ягоди використовувалися для приготування компотів, варення та настоянок, а також як засіб для лікування застуд та інших хвороб.

Вважалося, що горобина сприяє вигнанню злих духів та захищає будинок від нечистої сили, яка могла проникнути через темні кути та щілини. Такі звичаї надавали особливого значення горобині цього дня.

Однак збираючи горобину, необхідно було дотримуватися певних правил. Дерева ніколи не вибирали повністю, завжди залишали частину ягід для птахів. Вважалося, що той, хто збере всі ягоди, безперечно, приверне до себе нещастя. Якщо випадково зламати гілку горобини, дерево слід просити про прощення.

Прикмети та забобони

Збір горобини також пов’язані з прикметами і пророцтвами. Народне повір’я гласило: “Горобина грізна – зима морозна.” Якщо дерева були сповнені грон горобини, передбачалася дощова осінь і холодна зима. Тоді як мала кількість плодів горобини віщувало суху осінь.

Що можна робити 23 вересня на Петра та Павла Рябінніков, важливі справи

Традиційно, з 23 вересня головною ягодою стає горобина. З неї готують горобиновий квас, який вважається не лише смачним напоєм, а й лікувальним засобом, що сприяє боротьбі із застудами та високою температурою.

Горобина багата на вітаміни, мінерали і фітонциди, що зміцнює імунітет, покращує травлення і допомагає впоратися з різними недугами.

Зібрані ягоди також можна використовувати для приготування настоянок на горілці, які потім прибирають на два місяці для просочення та покращення смаку. Горобина вважається засобом, що допомагає вигнати злих духів, тому її гілочки підвішували над вхідними дверима або під стелею, а також між віконними рамами.

Заборони

Збирати всі ягоди з дерев 23 вересня вважалося нещасною ознакою, яка могла притягти до себе нещастя. У цьому випадку тварини та птиці не могли б насолодитися дозрілими плодами.

Також у цей день не можна було скупитися і скупитися. У дні осіннього рівнодення селяни влаштовували свята та гуляння, і запрошення гостей та частування їх було обов’язковим.

You cannot copy content of this page