Я десятки разів бачила подібні ситуації у знайомих і навіть уявити не могла, що таке може статися і зі мною. Тільки доля, мабуть, вирішила розпорядитися інакше. Я матір трьох дітей і виховую їх сама. Батько моїх дівчаток пішов у засвіти шість років тому, майже відразу після появи молодшої. Ця подія вплинула на нас не найкращим чином – відносини ускладнилися.
Не знаю, чому все сталося саме так. Зазвичай, такі події зближують людей, а не навпаки. Тепер я з сyмом і тyгою згадую той час, коли всі ми були щасливі і все робили разом. Молодша шестирічна Аріна батька майже не пам’ятає, тринадцятирічна Рита досі сумує за татом, а ось сімнадцятирічна Оля не змогла гідно пережити цю ситуацію.
Оля просто замкнулася . Вона кілька тижнів плакала при будь-якій згадці батька, а після цього її емоції просто вимкнулися. Шість років пройшло, а їй все одно було складно усвідомити . Я і сама дуже сумую за чоловіком і навіть не подумую про нові стосунки. Аріна пішла в перший клас, Рита цілком захопилася танцями і навчанням.
Вона взагалі велика молодець, намагається і постійно розвивається, знає ціну грошам і зароблені призові гроші з виступів віддає мені до копійки. Батько б пишався нею. Зараз вона багато дізнається і хоче в майбутньому стати хореографом і ставити естрадні танці. З таким завзяттям, думаю, що у неї все вийде. А ось з Олею все склaдніше.
Вона чомусь зробила винною в усьому саме мене. Не знаю чому так, можливо їй так легше, а мені не вистачило мудрості якоїсь, аби пояснити їй все.
Останньою краплею стало те, що Оля привела додому дорослого чоловіка і сказала, що він буде жити з нами. Я тут же випровадила обох. Оля сказала, що піде разом з ним назавжди і я погодилась на це. Я втомилася від щоденного з’ясовування стосунків. Втомилась чути, що якби не я, її тато був би з нами. Мене вона не чула і не розуміла геть. З від’їздом Олі все стало на свої місця і наше життя змінилася.
Десять років минуло, а моя донька так і не повернулась. Я бачила її одного разу, вона була десь на шостому місяці. Я пішла в її сторону, покликала, але вона поглянула на мене і пішла геть. Я так і стояла посеред дороги вся в сльозах.
Де вона зараз? Навіть у соцмережах її дівчата не знаходять. Я вже бабуся, але хто саме з’явився на світ, я і досі не знаю. оля не спілкується ні з ким з минулого свого життя.
Не знаю чому все саме так склалось і чи буде цьому колись кінець. Так, у мене є ще дві прекрасні доньки, але кожна мама мене зрозуміє – кожна дитинка це часточка тебе.
Що робити? Як дізнатись бодай щось про свою старшу доньку? Невже все життя так і пройде?
Передрук без гіперпосилання на intermarium.com.ua – заборонено.
Головна картинка – pexels.
