fbpx
Дозвілля
Оскільки я сам зі зросійщеної родини і свого часу дерусифікував себе свідомо і самотужки, то опишу один нюанс, з яким стикається кожен, для кого українська не була мовою батьків

Оскільки я сам зі зросійщеної родини і свого часу дерусифікував себе свідомо і самотужки, то опишу один нюанс, з яким стикається кожен, для кого українська не була мовою батьків.

Коли ви вирішуєте, що більше не хочете спілкуватися російською, і свідомо переходите на мову предків, ви перемикаєте певний ментальний тумблер. Вам важко, ви робите над собою певні зусилля, часом відчуваєте невпевненість, страх бути смішним, однак ви переходите.

І що? І нічого. Вам здається, що разом з вами має змінитися і світ навколо, а він лишається таким самим. Той, хто говорив українською до вашого переходу, той і говорить, ті, хто не говорив, так і не говорять. Всім ніби начхати на ваші зусилля, на вашу працю над собою, на те, як вам було важко чи навпаки легко.

Таємниця в тому, що насправді так і є. Ваш перехід – це лише ваш двобій із власною ментальністю. Це ваше рішення змінити мовне поле і все, що з ним пов’язане. Однак людина – це тварина суспільно‐залежна. Оскільки ви гарна і україноналаштована людина, вам хочеться, щоб і інші люди були такі самі, тобто почали спілкуватися українською. А вони часом не хочуть, не можуть чи хто там знає чому, та не такі, як ви. І ви починаєте на «не таких» стартувати.

Щоб позбутися внутрішнього дискомфорту, свого часу я напрацював для себе певні принципи.

1. Ніколи не роблю зауваження іншим щодо їхньої мови в побуті. Це не моя справа.

2. Повсякчас тролю в розмові чи переписці тих, хто за законом має відповідати українською, проте цього не робить. Це сфера обслуговування та чиновники.

3. Не переходжу на російську в розмові. Без винятків. Це моє право і залізобетонне правило.

4. Всіляко підтримую будь‐які спрямовані на українізацію ініціативи.

5. Підтримую людей, які переходять на українську, якщо вони потребують підтримки і звертаються по неї.

6. Не читаю російськомовну літературу, не споживаю новин російською, не слухаю пісень.

Цей кодекс допомагає не зриватися з ланцюга на тих українців, які не перемкнулися. У них свої черевики, у мене свої.

Гарного вам дня. Спробуйте не повбиватися в коментах, бо пост точно не для цього. Бийте русскій мір на всіх напрямках, де можете.

Ruslan Gorovyi

фото: Ruslan Gorovyi