“Нехай тобі лікування не допоможе”: сказала мені сестра, бо я поїхала в санаторій, а її залишила вдома з козами.
Я вже 10 років не їздила навіть на двохденний відпочинок. Робота-дім та дім-робота. Знаєте на роботі відпочиваю від дому, бо туди зовсім не хочу йти. Бо вдома мене чекає господарка з 10 кіз.
Моя сестра завела 10 кіз, але зовсім немає сил за ними доглядати. Спочатку по троху просила аби я ій помагала, а зараз взагалі нічого не робить. Все роблю я з чоловіком, а вона як принцеса на ліжку лежить і кажу: “Я немаю сил, а ти здоровіша чим я, то допомагай мені. Я нещасна жінка”.
Я за все плачу, і за комунальні, і за продукти. Прибираю в хаті та готую, а сестра все не задоволена. Бо вона немає дітей і чоловіка, тому й живе з нами.
Але ось вперше за 10 років я вирішила поїхати в санаторій, бо зовсім сили здали. Сестра до останнього не вірила що я поїду, бо хто ж її кози буде доглядати. Аж тиждень до поїздки не говорила зі мною.
Коли я поїхала то вона перший тиждень дзвонила мені і жаліла, яка вона нещасна і як я могла її залишити вдома на кіз. Ходить по сусідах і просить їсти, бо я ненаготувала на 3 тижні харчів.
Мені надоїло це вислуховувати і сказала сестра аби вона мені не дзвонила. А вона у відповідь “Нехай тобі лікування не допоможе”.
От таку сестра я маю, сидить в мене на голові, ще й того їй мало.
