Я завжди вважала, що сім’я — це партнерство. Це коли двоє людей підтримують одне одного завжди, допомагають, якщо є проблема, і разом долають усі труднощі. які виникають у них на шляху.
Коли я познайомилася з Олексієм, він видався саме таким чоловіком. Він був добрий, турботливий та завжди готовий допомогти.
Тому коли ми почали зустрічатися, я була впевнена, що наші стосунки розвиватимуться добре. Я навіть не могла уявити, що все обернеться так, як обернулося тепер.
Моя робота — це не невелика зарплата, на жаль. Я працюю в салоні краси, маю стабільний дохід, але він завжди був таким, що вистачало тільки на основне.
Оренда квартири, їжа, транспорт — на це йшла основна частина нашого сімейного бюджету, але чоловік завжди хотів, щоб я теж свої кошти вкладала, тому на це все йшла майже вся моя зарплата також.
Я намагалася економити, але, зізнаюся, часто була змушена звертатися до Олексія, коли мені потрібно було сходити в перукарню, або не вистачало грошей на одяг собі.
Спочатку я думала, що це нормально — я не просила багато у чоловіка, просто щоб допоміг покрити якусь непередбачену витрату або дати трохи на продукти, які були необхідні, але мені до зарплати потрібно було ще довго чекати.
Олексій, як правило, не відмовляв. Він давав мені гроші і навіть не казав нічого про це, жодного слова, адже кохав мене.
Але все змінилося, коли він почав більше допомагати своїй матері.
З самого початку він говорив, що йому важливо піклуватися про свою маму, що вона має складну ситуацію, і йому хочеться, щоб вона не жила в злиднях.
Я не проти, щоб чоловік допомагав своїй мамі, я завжди розуміла, що це важливо для нього. Я також поважала свекруху і навіть намагалася, щоб у нас з нею були хороші стосунки.
Проте чим більше Олексій допомагав їй, тим більше я починала відчувати себе на другому плані.
З кожним місяцем його допомога матері ставала більша, і я почала це помічати. Він часто казав, що потрібно відправити мамі гроші на комунальні, що треба допомогти їй з продуктами або ще чимось. Це стало його рутинним обов’язком. І все це відбувалося на моїх очах, але мої проблеми з грошима почали залишатися поза увагою.
Спочатку я не казала нічого, думала, що це тимчасово, але ситуація не змінювалася навіть з часом.
Кілька разів я зверталася до нього за допомогою. Спочатку це були невеликі суми — на оплату рахунків або щоб купити щось необхідне для дому. Але кожен раз, коли я просила грошей, він відповідав: «Ти ж працюєш, заробляєш також, знаходь вихід трохи сама».
Чоловік наче не розумів, що я заробляю набагато менше за нього, докладаючи свою зарплату на комуналку, іду декілька разів в магазин, щоб скупитися продуктами і все, грошей моїх майже немає, залишається якось тягнути до зарплати.
Його слова були для мене, наче холодний душ. Я не могла зрозуміти, чому він такий холодний. Адже я не просила його на розваги або дорогі покупки, просто на якісь елементарні буденні речі.
— Для своєї мами ти готовий зробити все, а для мене навіть пару сотень гривень шкодуєш. Моїм знайомим чоловіки ніколи не рахують гроші, бери коли потрібно, — одного разу я не витримала і сказала це в голос.
Олексій відреагував спокійно, навіть трохи здивовано.
— Я не можу постійно допомагати тобі. Ти повинна вчитися сама вирішувати свої фінансові проблеми. Моя мама потребує моєї допомоги, вона старша, їй важче. Ти ж молода, здорова, в тебе є робота, — відповів він, ніби нічого страшного не сталося.
Його слова запали мені в душу. Я не могла зрозуміти, чому він не бачить моїх труднощів, чому вважає, що я повинна «сама».
Я й так намагалася зробити все, що в моїх силах, але цього не вистачало. А його турбота про маму, безперервна фінансова підтримка, яку він їй надавав, здавалася мені все більш і більш незрозумілою. Я почала відчувати, що між нами є прірва, якої не можна перейти.
І що найгірше — я не відчувала його підтримки. Кожен раз, коли я зверталася до нього за допомогою, він ставав відстороненим і відповідав, що це моя відповідальність. Мені ставало все болючіше від цієї холодної відмови. Я не могла зрозуміти, чому він допомагає своїй матері без вагань, а мене змушує стояти на ногах сама.
Справа навіть не в тому, що мені потрібні лише гроші, ні, це не так. Просто мені важко фінансово зараз, я не можу собі дозволити елементарних речей, хоча мій чоловік добре заробляє. Більше того – навіть його мама одягається дорожче ніж я. Невже це нормально для заміжньої жінки?
Так ми й продовжували жити, поки одного разу я не зрозуміла, що більше не погоджуюся з цим миритися. Я вирішила, що більше не можу бути в цих стосунках.
Я не хочу бути однією з його фінансових обов’язків, яку він буде періодично підтримувати лише тоді, коли вважатиме це за потрібне. Я більше не хочу бути на другому плані. Його мама для нього стала важливішою, і я відчувала себе непотрібною.
Одного вечора, коли я вже не могла мовчати, я зібрала речі і сказала йому:
— Олексію, я більше не можу так жити. Я розумію, що ти хочеш допомогти своїй мамі, але я не можу постійно відчувати себе непотрібною. Я не хочу бути дружиною чоловіка, де твої гроші завжди йдуть на неї, а мене ти просто ігноруєш.
Олексій подивився на мене з подивом, наче нічого не розумів, але не сказав ані слова. Я зрозуміла, що він не розуміє, чому я так відреагувала.
Можливо, це тому, що для нього все було звичним: допомогти мамі — це його обов’язок, а я просто мала вирішувати свої проблеми сама.
Я пішла від чоловіка, живу зараз в батьків, адже так і не змогла змиритися з тим, що він лише своїй мамі допомагає і ніколи не запропонував допомогу моїм батькам, мовляв, ти сама заробляєш, то теж можеш їм допомогти сама.
Сьогодні Олексвй мені телефонував, ні він не вибачався, просто сказав, що зрозумів свою провину і просив мене повернутися.
Я не знаю, як краще вчинити мені. Він людина непогана, можливо, мені вдасться переконати його не давати так багато грошей мамі, а дбати про свою сім’ю. Але чи змінюються такі люди, для яких мама на першому місці навіть в дорослому віці?
Фото ілюстративне.
