У перші місяці кожної пори року є особливі дні, пов’язані зі зміною їхньої тривалості: зимове й літнє сонцестояння, весняне й осіннє рівнодення. Вони припадають на початок третьої декади грудня й червня, березня й вересня, десь між 21 і 23 числами.
Цьогоріч осіннє рівнодення розпочнеться вдосвіта, о 4-ій годині, 23 вересня. Поступово світловий день доби скорочуватиметься(від 12 годин до восьми) до 21 грудня, тобто до дня зимового сонцестояння.
Для сучасної людини цей перехід не має особливого значення. А наші предки все помічали, все фіксували, пов’язували з вищими силами, утверджували певні традиції, обряди, звичаї, бо жили в гармонії з природою.
Давні українці в цей день дякували Богові за тепле літечко, за щедре поліття, загадували добрі бажання на здоров’я, достаток і благополуччя. Так як у цей осінній прохолодний період вже розпалювали в печах вогонь, щоб обігріти оселю, то в ньому ще й спалювали непотрібні речі, потім гасили вогонь і урочисто запалювали новий, пекли паляниці з нового врожаю жита й пшениці.
Щоб задобрити сили природи, землю-матінку, запрошували рідних і друзів на застілля, пригощали плодами багатого врожаю з полів і садів.
Щоб зберегти вроду й красу, зустріти гарного хлопця, вийти заміж протягом року, дівчата на світанку йшли вмиватися джерельною водою, а молоді мами своїх дітей у цей день поливали водою, щоб росли здоровими.
Старші люди спостерігали за прикметами. Вони довіряли надійному «синоптику» – червоній горобині»:
гарний урожай горобини – до морозної зими;
мало горобини – до сухої осені;
зірвана в рівнодення горобина – захист від всякої нечисті, ліки від застуди;
гілочка горобини на столі – щастя й радість будуть у домі.
Фото: pixabay.
