У Парламентській асамблеї Ради Європи ухвалили резолюцію з рекомендаціями Україні щодо закону про освіту в частині мов національних меншин. За відповідну резолюцію проголосували 82 делегати, утримались 17, проти 11, повідомляє “УНІАН”.
Перед голосуванням до проекту резолюції було внесено багато поправок. Пропозиції щодо поправок не були опубліковані перед голосуванням. Не всі поправки під час дебатів були чітко озвучені.
У резолюції йдеться, що ПАРЄ стурбована новим освітнім законом в Україні. Члени асамблеї звернули увагу на те, що деякі сусідні країни стверджували, що цей закон порушує права національних меншин і породжує чутливі юридичні питання щодо відповідності українській правовій системі. У цьому зв’язку асамблея відзначає, що українська влада направила текст освітнього закону на експертизу до Комісії Ради Європи “За демократію через право” (Венеціанська комісія), яка має бути оприлюднена до кінця 2017 року, проте “асамблея висловлює незадоволення, що цей крок був зроблений після прийняття освітнього закону”.
“Асамблея вважає передчасним займати визначену позицію щодо будь-яких правових питань. Однак асамблея переконана, що важливо виконати зобов’язання, які ґрунтуються на Європейській конвенції з прав людини, Рамковій конвенції про захист національних меншин, Європейській хартії регіональних мов, а також сприяти відновленню конструктивного діалогу між різними занепокоєними сторонами. У цьому відношенні три взаємопов’язаних принципи мають служити орієнтиром для зацікавлених сторін з метою досягнення більш узгоджених домовленостей”, – йдеться у резолюції.
При цьому наголошується, що перший такий принцип – знання державної мови – є фактором соціальної згуртованості та інтеграції, держави мають законне право на сприяння вивченню державної мови і вимогу, аби державна мова була мовою в освіті для усіх громадян. Другий принцип наводиться з Рамкової конвенції конвенції про захист національних меншин, де сказано, що “мова є одним з найважливіших компонентів індивідуальної та колективної ідентичності”, тому “для багатьох осіб, які належать до національних меншин, мова є одним з головних факторів самобутності меншини та ідентифікації”. У цьому зв’язку в асамблеї наголосили, що “коли держава вживає заходів для розвитку офіційної мови, ці заходи мають одночасно відбуватися з кроками щодо захисту та сприяння мов національних меншин“.
Читайте також: Та у жодній з невдоволених країн немає української школи: Гриневич відповіла на ажіотаж навколо закону про освіту
“Якщо цього не буде зроблено, результатом стане асиміляція, а не інтеграція”, – наголосили в ПАРЄ. Третім принципом названа недискримінація. Члени ПАРЄ заявляють, що, відштовхуючись від цих трьох принципів, новий закон про освіту в Україні не видається таким, яким створюватиметься відповідний баланс між офіційною мовою і мовою національних меншин. “Зокрема новий закон спричиняє значне зменшення прав раніше визнаних національних меншин відносно їхньої власної мови в освіті”, – заявили у ПАРЄ.
“Асамблея з цієї причини рекомендує українській владі переглянути питання мов меншин в освіті, беручи за основу гнучку модель двомовної освіти для всіх осіб, які належать до “корінних народів України” і “національних меншин”, щоб не було дискримінації.
На практиці можливим орієнтиром може бути не менше 60% учбових програм українською мовою та до 40% – мовами національних меншин”, – наголосили в ПАРЄ. Також сказано, що у плануванні впровадження освітньої реформи необхідно уникнути поспішних змін, які можуть погіршити якість освіти учнів і студентів, які представляють національні меншини.
Наголошується, що трирічний перехідний період застосування положень нового закону може бути занадто коротким. З цієї причини ПАРЄ наполегливо закликає українську владу запровадити гнучкість щодо тривалості процесу впровадження закону.
