fbpx
Дозвілля
Чоловік нічого мені про те, що знайшов мою переписку, не сказав. Тихо і спокійно подзвонив своїй матері і сестрі. Ті не приїхали – прилетіли негайно. була неділя і сусіди стали свідками справжнього концерту

Познайомилася в кафе з чоловіком на 8 років старшим від мене. Після кількох місяців зустрічей він запросив мене до себе. У нього своя квартира, є машина, за плечима – офіційний шлюб і дитина. Як сказав мій новий наречений: його дружина була дуже цікава дама, до того ж відверто недолюблювала його маму і сестру. Це потім я стала розуміти, що саме мама з сестрою і були причиною розлучення. Ми вирішили одружитися, правда, без пафосу а так – сімейним колом.

Для цього ми спочатку вирішили познайомити один одного зі своїми батьками. Мої мама і тато нормально сприйняли нареченого, тільки сказали, що в сімейному житті мені з ним буде нудно. Його мама жила разом зі своєю дочкою. Сприйняли вони мене якось без ентузіазму. Я відразу зрозуміла – не друзі ми будемо, таке ставлення у них до мене було, хоча ж вони мене навіть не знали! Ми розписалися, стали жити в квартирі чоловіка. Прикро, що дитини він відразу не хотів: мовляв, в першому шлюбі має, зараз аліменти платить, треба спочатку прижитися, час покаже – коли пора. А мені вже 30, давно пора!

І пішов перший рік спільного життя. Дуже нудно! Розважатися мій чоловік не любив і не хотів. Навіть в кіно не витягнути. З роботи обидва додому, вечеря, комп’ютер і спати. У вихідні теж вдома. Але найгірше, коли приходили проконтролювати нас його мама з сестрою. Обидві з однаковим характером: гучні і вічно без настрою. Дивляться, як я прибираю, весь час критикували – навіть чай я їм не так подаю.

— А що це ти ніколи не посміхаєшся? – це так вони у мене з посмішкою запитували.

А чому посміхатися, коли я бачу їхнє до мене відношення? Я раз заїкнулася, що хочу чоловіка кудись витягнути, розважитися, на що свекруха мені сказала:

— Все тобі гульки, з хлопцем колишнім бігала на розваги і що? Хто тебе заміж узяв?

Ага, зрозуміло, чоловік все їм розповідає! Ось після цих слів я дійсно стала згадувати колишнього хлопця. Стала нишком з ним переписуватися. Він писав, що дуже непросто переживав, коли дізнався, що я вийшла заміж. Потім в листуванні ми стали згадувати все минуле, і я зрозуміла, що все ще люблю його. Він кликав мене на побачення, але я не погоджувалася: все ж я вже заміжня, хоч я зі своїм чоловіком стали віддалятись одне від одного. Але потім я навіть готова була здатися і зустрітися з колишнім хлопцем, про що я йому і написала. І тут класичний варіант: чоловік знайшов всю переписку в моєму телефоні. Мені він відразу нічого не сказав, я навіть і не знала, просто тихенько зателефонував своїм родичкам, щоб вони допомогли мені піти.

Сестра і свекруха приїхали негайно, і влаштували таке! Відчинили двері і туди, навіть не пакуючи, почали летіти мої речі . Була неділя, всі сусіди були вдома, стали вибігати на галас! Хтось із сусідів сміявся, хтось просив тиші. Я терміново викликала таксі, і бігала, збирала речі по під’їзду, засовуючи в пакети. Чоловік взагалі в цей час на кухні замкнувся. Я схопила все те, що змогла зібрати (а концерт тривав близько півгодини), і побігла до таксі. А там уже народу на вулиці –  як в одеському дворику, всі вийшли на цирк подивитися. І майже всі сміються до сліз! Як мені було соромно!

Батькам я нічого про все те не сказала. Просто підтвердила, що вони мали рацію,  і ми розлучаємося. Дивно, але лиш зараз, коли все заспокоїлось і  я гойдаю на руках дитя від свого коханого чоловіка, мені згадується фраза, яка долинула з натовпу людей, коли я сідала в таксі тоді:

— Оу, і де він їх знаходить. Я тут п’ять років живу – ця вже четверта.

Передрук без гіперпосилання на intermarium.com.ua – заборонено.

Головна картинка – pexels.