— Гроші зникли? Та нічого страшного — не збіднієте! На машину, бачте, збирали! Назбираєте ще!
— Гроші зникли? Та нічого страшного — не збіднієте! На машину, бачте, збирали! Назбираєте ще! Господи, ну й пилюка ж скрізь! Щоразу обіцяю собі не міняти постіль у
Теща взяла в кредит квартиру для зятя, але сто разів вже пошкодувала про це
Дмитро і Галина жили вже п’ять років у невеликій затишній однокімнатній квартирі. Після їхнього весілля життя подружжя складалося досить таки добре: обоє вони працювали, допомагали один одному та
Батько до дочки приїхав, а зятю не сподобалось. Подумав, що ж це його принесло. Сухо привітався, до розмови не ставав.
Донька радісно метушилася: «Тату, сюди сідай. Тут зручно. Приготувала твої улюблені фаршировані перці». Сіла поруч, з любов’ю дивиться: «А ти, тату, не змінюєшся – молодо виглядаєш». Віджартовувався. І
З’їздила на шашличок! — ледь не плачучи поскаржилась Віра
З’їздила на шашличок! — ледь не плачучи поскаржилась Віра Віра зачинила дверцята холодильника й обережно поставила пластиковий контейнер із маринованим м’ясом на нижню полицю. Уміло зав’язала пакет із
— У тебе немає права розпоряджатися моєю зарплатою! — Діана рішуче вихопила в чоловіка свою банківську картку
— У тебе немає права розпоряджатися моєю зарплатою! — Діана рішуче вихопила в чоловіка свою банківську картку. — Ти ж бачила, яке мамі плаття сподобалося? — голос Артура
Лізу ми зустрінемо, — суворо сказала Ольга Петрівна. — А ти можеш одразу їхати назад
Ольга Петрівна була жінкою з сильною волею, тримала все під своїм контролем. Валентина ніколи не була для неї “гідною” дружиною її сина. Вона приїздила щотижня, аби повчати і
– Людмило Петрівно… Можна ми хоча б місяць тут поживемо?
Невістка Люді не подобалася. Не подобалася від початку, коли Семен привів її знайомитися. Йому тоді було двадцять, і Люда звикла, що в нього постійно якась дівчина маячить на
Не турбуйся, – я мило посміхнулася, відчуваючи дивний спокій. — Я вибрала для вас особливе місце. Автентичне.
— Цей відпочинок ви запам’ятаєте надовго, — сказала я тихо, і тут Славкові варто було б насторожитися. Але він не помітив. Ніколи не помічав. Занадто зайнятий був своїми
Вислухавши пропозицію, Валентина почервоніла, помовчала з хвилину і відповіла, що приїде завтра до десятої ранку
Валентина присіла на край стільця і ​​ще раз обвела очима кімнату. Давно настав час попрощатися з квартирою, з кімнатою, з кожною річчю, а вона все не могла. Стільки
– А де ти був, коли я твої борги виплачувала?
А де ти був, коли я твої борги виплачувала? На кухонній полиці стояла дерев’яна скринька — подарунок Ігоря на десятиріччя шлюбу. Тепер вона припадала пилом, порожня, як і

You cannot copy content of this page