У мене хороші батьки і прекрасна сім’я. Я завжди вважала їх прикладом для себе! Відносини між мамою і татом завжди були прекрасними! Здавалося, що вони закохані, як і в молодості. Я вважала нашу сім’ю ідеальною і щасливою!
І ось недавно, мої батьки просто ошелешили мене! За вечерею, вони сказали, що хочуть поговорити зі мною серйозно. Тоді я подумала, що я десь завинила, і мені будуть читати нотації. Почала вже придумувати виправдання. Тільки ось розмова пішла про інше. Мої батьки сказали мені, що вирішили подарувати мені братика, чи сестричку! Уявляєте, вони хочуть дитину у такому віці!
Я аж присіла! Які діти? Адже вони уже передпенсійного віку! Їм уже 40! Як вони собі це уявляють? Хіба я просила братика? Навіть якщо вони захотіли ще дитини, то чому не хотіли зробити цього раніше? Чому не зробили цього 10 років тому? Чому зараз?
Я просто не знаю, як реагувати! Мені 21, а мама буде ходити круглою! Це як? Як відреагують мої друзі! Що вони подумають про маму з татом! Друзі будуть сміятися наді мною! Який сором! Я не зможу вийти спокійно на вулицю!
От як пояснити їм що для всього є свій час. Я на четвертому курсі, мені допомагати потрібно, а не дітей у світ приводити. Мені тато на квартиру збирав гроші і як тепер? Що, все піде в нікуди, на пелюшки і підгузки. От як же так? Як мені їх переконати не робити такої помилки.
Передрук без гіперпосилання на intermarium.com.ua – заборонено.
Головна картинка – pexels.
