fbpx

Батько залазить в мою групу по дзюдо, скрінить там фотки і потім розміщує у себе на сторінці. Наче він має якесь відношення до моїх досягнень! Я вже мільйон разів просив цього не робити, але відповідь одна: «Я тобою пишаюся!». Раніше б так проявляв активність, коли мені форму не  було за що купити

Мені дев’ятнадцять, живу з матір’ю, батько від нас пішов, коли мені було три роки. Зараз він живе в іншому місті з новою сім’єю, є ще один син. Всі ці роки він практично ніяк не проявлявся, тільки іноді на свята. Грошей від нього мама не брала, горда, а він і радий – дрібними подачками якимись і обмежився.

Періодично приїжджав на день народження, а один раз приїхав зі своїм молодшим сином, щоб нас познайомити. У нього взагалі якась нав’язлива ідея, що він батько двох СИНІВ (як він нас всюди називає). Не встигнемо десь зафоткаться, як тут же викладає у себе на сторінці фотозвіт – «Я і мої сини».

Особливо дратує, коли він залазить в мою групу по дзюдо, скрінить там фотки і потім розміщує у себе на сторінці. Наче він має якесь відношення до моїх досягнень! Я вже мільйон разів просив цього не робити, але відповідь одна: «Я тобою пишаюся!». Раніше б так проявляв активність, коли мені форму не  було за що купити. А недавно взагалі випадок трапився – виявив у нього на сторінці свої дитячі фотки. Цілу добірку під заголовком «Перші кроки юного чемпіона», уявляєте?

Я, звісно, тут же зателефонував і попросив прибрати, а він ні в яку. Каже, я матері твоїй за них гроші заплатив – тут я остаточно здивувався. Спочатку не повірив, а потім почав у мами допитуватися. І з’ясувалося, що в один з його приїздів він дійсно виклянчив у неї один з моїх дитячих альбомів. Їй тоді були дуже потрібні гроші, і він її «виручив». А коли їхав, забрав альбом, а їй незручно було йому відмовити. І тепер направо і наліво світить фотками, як він тримав на колінах майбутнього чемпіона. А те, що всього до трьох років – про це технічно мовчить.

Мрію вивести його на чисту воду, але не хочеться опускатися до розбірок в коментарях. Добре хоч, що мені вже виповнилося вісімнадцять, і я від нього ніяк не залежу! Шкодую, що коли паспорт отримував – прізвища не змінив, але і зараз ще не пізно!

Артем, 19 років.

Фото ілюстративне.

You cannot copy content of this page