Моя бабуся дуже любила одного парубка, Анатолія. Він був морякомта любив її дуже. Якось приходить і каже: “Все, я вирішив, одружуємося і їдемо жити в Одесу, бо мене туди служити призначили”.
Моя бабуся дуже образилася – як це він вирішив за неї де жити і її перед фактом поставив?
Гординя її відповіла Толіку: “Ах, так? Мене не спитав? Вийду заміж за першого зустрічного!”
Анатолій дуже образився на мою бабусю, але вона була дуже гордою жінкою. Тому її рішення було незміним.
І так і зробила. Вийшла заміж за мого діда, теж моряка але в нашому місті. Жили вони не дуже щасливо, але що було робити? У результаті зіпсувало життя собі, Анатолію та діду. Дід пішов від неї, коли мамі було лише 9 років. А бабуся все життя любила Толіка і нещодавно показала мені, що й досі зберігає його фотографію. Знає про всі дати на навіть водила мене в парк де було їх перше побачення.
Від друзів дізналась, що Анатолій потім переїхав до Франції та має там родину. Часто каже мені, як шкода що через гордість втратила кохання.
