Батьку, ваші гроші на рахунку все одно лежать без діла, а нам з Іриною нова машина потрібна вже зараз — заявив Дмитро, обводячи поглядом нашу скромну вітальню. Я зрозуміла, що цей вечір назавжди розділить нашу родину на до і після
— Батьку, ваші гроші на рахунку все одно лежать без діла, а нам з
— У мого сина буде інша сім’я, а ти — помилка, — процідила Марія Іванівна в день нашого розлучення. Вона отримала те, що хотіла, але життя підготувало для неї зустріч із моїм сином, яка перевернула всі її переконання
— У мого сина буде інша сім’я, а ти — помилка, — процідила Марія
— І куди я, по-твоєму, маю подіти путівку? У сміттєпровід спустити? Чи, може, мені її собі на лоб наклеїти й так ходити? — Марина з силою кинула на кухонний стіл, застелений клейонкою у дрібну клітинку, яскравий глянцевий конверт.
— І куди я, по-твоєму, маю подіти путівку? У сміттєпровід спустити? Чи, може, мені
Ти просто чужа жінка, яка зачарувала тата, — прошипів малий Артем, коли Віктор вийшов з кімнати. Тоді я ще не знала, що ці слова — лише початок ретельно спланованого плану його матері по знищенню нашої родини
— Ти просто чужа жінка, яка зачарувала тата, — прошипів малий Артем, коли Віктор
— Ти вкрав мою відпустку, Сергію. Ти вкрав моє право на тишу і приватність, щоб потішити его своєї мами за мій рахунок. Але знаєш, що? “Оптимізація витрат” працює в обидва боки.
— Ти вкрав мою відпустку, Сергію. Ти вкрав моє право на тишу і приватність,
Любомире, я йду, бо не звикла рахувати копійки на хліб — заявила колишня, коли мій бізнес розлетівся в друзки. Тепер, коли я знову став мільйонером, вона намагається повернутися, але я боюся, що кожна нова жінка бачить у мені лише чек з багатьма нулями
— Любомире, я йду, бо не звикла рахувати копійки на хліб — заявила колишня,
— П’ятнадцять тисяч? Це не зарплата, це образа, — кричав він, не помічаючи, як руйнує її віру в майбутнє. Через п’ять років чоловік повернувся, бо тепер вона «знову йому підходить». Але чи підходить він жінці, яка навчилася дихати без його дозволу?
—  П’ятнадцять тисяч! — Олексій різко вдарив долонею по столу. Чашка з вихололим чаєм
— Ти назвав мене бомжихою? — голос Катерини був тихим, але в ньому брязкала сталь. — Що ж, Максе, давай подивимося, хто з нас сьогодні залишиться без даху над головою. Тільки спочатку прочитай ось це.
 — Ти назвав мене бомжихою? — голос Катерини був тихим, але в ньому брязкала
— Тамаро, чому ти плачеш, дивлячись на дитину, ми ж так довго на це чекали? — запитав чоловік, не здогадуючись про причину мого розпачу. Я усміхалася йому у відповідь, хоча всередині мене душив страх, що батьком немовляти є людина, яка колись розбила мені серце
— Тамаро, чому ти плачеш, дивлячись на дитину, ми ж так довго на це
— Я зрозуміла, що для тебе думка твоєї мами важливіша за мою. Що її бажання вищі за наші плани. І я більше не буду з цим миритися, — слова Катерини прозвучали в тиші кухні як фінальний акорд стосунків, які вже неможливо було склеїти.
— Я зрозуміла, що для тебе думка твоєї мами важливіша за мою. Що її

You cannot copy content of this page