— Ви ж не серйозно зараз, Оксана? — голос Наталі пролунав різко, наче вона
— Ти що, справді думаєш, ніби я не здогадуюся, звідки у вас узялося все
Ранок у поліських краях зазвичай починається не з сонця, а з вологого туману, що
— Тато! Тато, ми приїхали! Ти ж казав, що сумуєш за нами! Голос мого
— Що ти робиш у моїй сукні?! — вигукнула я, вриваючись до кімнати, де
– Вертайся вже до себе… на свій хутір. Годі з мене, – Андрій кинув
— Дорогі мої, — мій голос у тиші квартири прозвучав твердо, ніби я всю
— Андрію, коли ти складав той список, ти хоч раз подумав про мене? Чи
– Пані Софіє, а тато каже, що ви Марічку в кошику з яблуками знайшли!
— Ти серйозно збираєшся пустити їх жити до нас? У наш дім? — мій