Дозвілля
— Сюди, чи що? Та кивнула й сама пішла перша. Наталя обережно увійшла. У будинку було чисто, хоча й страшно. Страшно від того, що вона думала — таких злиднів вже не існує. Пройшла слідом за дівчинкою в кімнату й ахнула
— Сюди, чи що? Та кивнула й сама пішла перша. Наталя обережно увійшла. У
Дозвілля
На прощанні з мамою я не проронив жодної сльозинки. Нехай дякує, що я взагалі прийшов її провести в останню путь. Я був оточений людьми, які знали її як елегантну викладачку. Вони бачили маску, але не бачили, як за нею ховався крижаний погляд, що все життя шукав у мені недоліки
На прощанні з мамою я не проронив жодної сльозинки. Нехай дякує, що я взагалі
Дозвілля
— Я не розумію, ти справді така дурна чи вдаєш? Ти що, віриш у те, що можна одружитися з хворою жінкою по коханні? Та навіщо вона мені здалася? Я ж знав, що вона скоро покине цей світ. Ледве дочекався. Так що тобі — в дитбудинок, а я тепер жити по-людськи буду й розважатися
— Я не хочу в дитбудинок. Чому я не можу залишитися тут? Це ж
Дозвілля
Андрій дістав телефон, знайшов фотографію Каті, на якій був видно кулон, і повернув до неї. Маленька Лера скрикнула: — Мамо, це ж ти! Яка ти тут гарна! А Андрій заплакав
Андрій дістав телефон, знайшов фотографію Каті, на якій був видно кулон, і повернув до
Дозвілля
Того року я вирішила перервати традицію і запросити на Різдво свекруху до нас. Я так готувалася, але відчувала, що це запрошення для неї — як виклик. — Я сподіваюся, ви будете почувати себе тут як удома, — сказала я. Вона погодилася надто легко, і ця підозра виправдалася, коли вона раптово “захворіла” за годину до вечері, хоча наступного дня її бачили в центрі міста
Того року я вирішила перервати традицію і запросити на Різдво свекруху до нас. Я
Дозвілля
Наше життя повністю змінилося. Я залишилася єдиною годувальницею. Я працювала, і я доглядала за ним. Це було нестерпно важко
— А не побрехала б вона? — пролунав голос свекрухи, коли вона вийшла зі
Дозвілля
— Ось заповіт. Прочитайте, будь ласка, уважно. Лариса почала читати. Ого, сума грошей — дуже навіть пристойна. І ще будинок. А далі йшла якась нісенітниця: вся спадщина ділилася навпіл між нею та якимось чоловіком на ім’я Семен. Вони обоє могли користуватися виплатою, будинком, а потім — і всім іншим, але за однієї умови: якщо проживуть під одним дахом рік у тому самому будинку
— Ось заповіт. Прочитайте, будь ласка, уважно. Лариса почала читати. Ого, сума грошей —
Дозвілля
Дорогий, нам необхідно обговорити тему здоров’я моєї матері, — сказала мені Зоряна пізніше, коли ми залишилися самі
— Ти хоч уявляєш, скільки все це коштувало?! Я майже не мав відпустки і
Дозвілля
Я залишила своїх дітей на чоловіка і пішла з дому. Я пам’ятаю, як мені було боляче, коли Кирило навіть не підійшов до мене, коли я лежала з температурою сорок. Його хвилював лише його костюм із хімчистки. Тоді я вирішила: якщо я неважлива для нього як людина, то я просто перестану бути важливою як прислуга
Я залишила своїх дітей на чоловіка і пішла з дому. Я пам’ятаю, як мені
Дозвілля
Я почула цю новину від давньої подруги і ледь не втратила свідомість: у мене є онук, Артем, якому п’ять років. Виходить, Леся приховувала свою вагітність, народження і все життя сина, лише б уникнути мого осуду
Я почула цю новину від давньої подруги і ледь не втратила свідомість: у мене

You cannot copy content of this page