fbpx

Уляна Супрун: “Сімейний лікар зароблятиме від 19 до 50 тис. гривень на місяць”

В. о. міністра охорони здоров’я розповіла, які зміни чекають на медичну галузь у 2017−2018 рр.

“Зараз на потреби охорони здоров’я виділяється 3,8% ВВП. Ці кошти йдуть на утримання стін і ліжок, а не на надання медичної допомоги пацієнтам. 92% українців не задоволені якістю медичних послуг. Вони платять за ліки (зі своєї кишені оплачують вартість 90% медикаментів) і платять лікарям. Це треба змінювати”, – таку заяву зробила в. о. міністра охорони здоров’я Уляна Супрун (на фото зліва), яка завітала до Самбора – районного центру на Львівщині, щоб розповісти медикам і пацієнтам, до яких змін їм слід готуватися найближчим часом. На презентації побувала також кореспондент “Високого Замку” (на фото справа), де змогла поставити кілька своїх запитань.

-Найбільші зміни чекають первинну ланку надання медичної допомоги, – каже пані Супрун. – У західних країнах 80% допомоги пацієнтам надається на первинному рівні, в Україні – лише 21%. Експерти порахували: 41% українських чоловіків і 34% жінок працездатного віку померли, бо не перебували під наглядом сімейного лікаря. У 2017 році кожен українець мусить обрати лікаря, якому довіряє, та підписати з ним угоду. І не має значення, в якому закладі працює фахівець – у поліклініці, фельдшерсько-акушерському пункті, у приватній клініці? Абсолютно. Більше того: можете жити у Львівській області, а договір підписати з лікарем, що веде прийом у Києві. Єдине, на що треба зважати: чи не виникне проблем, коли доведеться щоразу долати таку відстань.

 Чи буде передбачена можливість завчасного розірвання такого договору?

— Договір буде підписуватися терміном на один рік, і у ньому буде передбачено підстави для дострокового його розірвання. Цим документом намагатимемося захистити як лікаря, так і пацієнта. Лікар не може відмовитися вести свого пацієнта тільки тому, що той серйозно захворів.

Якщо людина відлучиться з дому на місяць або два, потрібно буде шукати лікаря на час перебування в іншому населеному пункті?

— Якщо людина захворіє раптово, то може звернутися у будь-яку поліклініку чи лікарню у відділення невідкладних станів – у допомозі їй не відмовлять. Якщо не все так критично, може зателефонувати до свого сімейного лікаря і повідомити йому, що має, до прикладу, кашель чи гарячку. Лікар порадить прийняти парацетамол, випити гарячого чаю і зателефонувати йому зранку. Часом люди йдуть до лікаря чи викликають «швидку», хоча у їхньому випадку було б достатньо телефонної консультації.

Що виграють від цього сімейні лікарі?

— За кожну родину, яку обслуговуватимуть, отримуватимуть 1000 гривень на рік (ці кошти вже закладені у бюджет). Кожен сімейний лікар мусить опікуватися не менш як 1 тис. і не більш як 2,5 тис. родин. Відтак за місяць зароблятиме від 19 до 50 тис. гривень. З цих коштів може оплатити комуналку, придбати апаратуру або нарахувати зарплату медсестрі, яка буде йому допомагати.

У чому вигода держави, крім того, що у такий спосіб вдасться розвантажити більш витратний вторинний і третинний рівень надання медичної допомоги?

— Сімейні лікарі будуть не тільки займатися лікуванням пацієнтів, а й вести з ними бесіди про здоровий спосіб життя. Кожна гривня, яку витрачаємо на профілактику, економить 10 гривень на лікування. В Україні на профілактику захворювань витрачається лише 1% коштів, виділених на медицину.

Часто люди викликають «швидку», тільки щоб їм поміряли тиск або зробили укол. Як будете вирішувати цю проблему?

— На державному рівні створюємо call-центр. Людина зможе отримати фахову консультацію телефоном.

Минулого року на «швидку» надійшло 9,5 млн. дзвінків. Госпіталізували 2,5 млн. осіб. Виходить, 7,5 млн. пацієнтів викликали «швидку» без потреби. Якщо 10-20% цих дзвінків перекинемо на call-центр, 25% – на сімейну амбулаторію, зможемо покращити систему екстреної медичної допомоги.

Коли у вас буде свій сімейний лікар, то у випадку поганого самопочуття першому зателефонуєте йому. А вже фахівець, який вас добре знає, вислухавши скарги, вирішить, чи потрібно викликати «швидку». Так це працює у цілому світі.

Планується, що в Україні нарешті буде запроваджено страхову медицину. Але забезпечити щомісячні відрахування із зарплати зможе лише працездатне населення, забезпечене роботою (це приблизно 10 млн. украї­н­­ців). Хто оплатить лікування безробітних, пенсіонерів і неповносправних, які не працюють, дітей?

— Кошти йтимуть із державної субвенції, яка вже виділяється. Жодні додаткові податки нараховуватися не будуть. Державна страховка на 100% покриє витрати на лікування на первинному рівні (у сімейного лікаря. – Авт.) і на екстрену медичну допомогу, тобто базові послуги, а не весь цикл медичної допомоги. Допомога на вторинному і третинному рівні (у вузькоспеціалізованих фахівців. – Авт.) буде профінансована частково. Для дітей, пенсіонерів, мало­забезпечених існуватимуть спеціальні державні програми. Додатково люди, які працюють, зможуть мати приватну страховку. Її може купити для них роботодавець, і ця страховка буде покривати витрати на надання медичної допомоги на інших рівнях або на придбання ліків.

Коли нарешті зникнуть черги у поліклініках?

— Коли йдемо у перукарню, то наперед записуємося. Не приходимо і не чекаємо, коли якийсь майстер звільниться і нас постриже. Чому перукарі можуть так організуватися, а лікарі не можуть? Чому сидимо у них під кабінетом годинами? Це – неповага до людей і неповага до лікарів, які не можуть спланувати свій час.

 Які зміни очікують екстрену медичну допомогу?

— «Швидка» повинна доїжд­жати до пацієнта у місті за 10 хвилин, у селі – за 20. Зважаючи на стан доріг і транспорту, це – нереально, але до цього треба прагнути. Пораховано: затримка карети «швидкої» на одну хвилину понад цей час зменшлує шанси пацієнта на виживання на 5%. Так само, як створили нову поліцію, мусимо створити нову парамедичну службу. Навчатимемо поліцейських, пожежників, представників інших професій, які часто першими опиняються на місці події. Також навчання будуть проходити водії «швидких» (стануть естреними медичними техніками). Основну допомогу надаватимуть парамедики. Їхнє навчання триватиме три роки (плюс клінічне стажування). За той час, що держава підготує одного лікаря, можна підготувати чотирьох таких парамедиків.

Чому ви досі – виконувач обов’язків міністра, а не міністр?

— Мене призначили в. о. влітку, коли Верховна Рада перебувала на канікулах… Коли розглянуть мою кандидатуру, щоб я стала міністром? Запитуйте про це у прем’єр-міністра. Але це не принципово, бо єдина різниця між в. о. міністра і міністром – оці дві літери. Наділена всіма тими повноваженнями, що має міністр. Більше того: я – перша людина на цій посаді, якій надали право самій обирати своїх заступників.

Читайте також: Терміново: Приват Банк переходить у власність держави (відео)

Джерело.

You cannot copy content of this page