Події
Християни західного обряду сьогодні зустрічають Різдво

В домівці має бути прикрашена ялинка, рідні обмінюються подарунками, а на різдвяному столі -12 страв.
Як тільки на небосхилі спалахне перша зірка, християнські сім’ї західного обряду збираються на Різдвяну вечерю – сьогодні свят-вечір.

Католицьке Різдво, яке часто на Заході України називають “польським”, – особливе релігійне свято. Воно найбільше і найшанованіше в католицькому світі і припадає на найдовшу в році ніч, коли, за віруваннями християн, і народився Ісус Христос в Назареті.

З появою на небі першої зірки, всі сідають за, як кажуть, багатий стіл. Він дійсно багатий – з дванадцяти різноманітних страв – на честь дванадцяти апостолів.

Різдвяний бенкет завершує строгий піст, всі віруючі з особливим смаком можуть оцінити приготовлене частування.

Першим займає місце господар чи найстарший у родині. Під час святкової вечері не виходять з-за столу, розмовляють тихцем. Глава сімейства пропонує пом’янути покійників і запросити їх до свят-вечора. Обмінюються оплатком зі всілякими побажаннями.

Оплаток – дуже тонка біла пластинка хліба, зазвичай прямокутної форми, прісна (або виготовлена з незаквашуваного і несоленого тіста), яка випікається з білого борошна та води без додавання дріжджів.

На оплатках часто витиснені християнські релігійні зображення такі як Діва Марія з малям Ісусом та Віфлеємська зірка.

В Україні обов’язково готують кутю. Зварену товчену пшеницю, часом ячмінь чи рис, заправляють маком, горіхами, родзинками, медовою ситою чи узваром.

Страви із зернових, каші, взагалі характерні для традиційної української кухні, як повсякденної, так і обрядової. Хлібне зерно символізувало багатство, добробут, продовження людського роду, щастя; горіхи – благоденство і плодючість; мед – “солодке” життя і безтурботність; мак, за народним повір’ям, служить оберегом від нечистої сили.

А ще на столі, зазвичай, різні види вареників, багато риби, тушкована капуста чи гриби, голубці, різноманітні м’ясні страви: домашня ковбаска, печеня, птиця, холодець…

Від кожної страви варто скуштувати хоча б трохи, щоб не було голоду. Але не можна з’їдати страви повністю, щоб не залишати “завтра голодним”.

Читайте також:ЗАЯВА САВЧЕНКО: ЇДЕ В «БЕЗПЕЧНУ» РОСІЮ ЧЕРЕЗ ПОЛІТИЧНЕ ПЕРЕСЛІДУВАННЯ В УКРАЇНІ

Що стосується святкових страв, то у кожної народності вони традиційні:

В Америці індичка з журавлинним соусом – головна і обов’язкова страва.
У Литві готують напередодні свята кутю, страви з риби та іншу нежирну їжу.
В Данії смажать гусака або качку з яблуками, готують рисовий пудинг і солодку кашу з рису з додаванням родзинок і кориці.
В Австрії та Угорщині – навпаки, не готують птицю, вважаючи, що так може відлетіти удача і щастя.
У країнах Скандинавії напередодні свята ріжуть поросят, роблять м’ясні копченості та варять солодовий напій.

А ще в оселі ставлять різдвяну шопку. На столі чи підвіконні кожного будинку ставлять імпровізований і найчастіше рукотворний грот, іменований “сантоном”. У ньому розміщуються маленькі фігурки: дитинку в яслах на підстилці з сіна, поряд з якою Діва Марія, Йосип, небесний ангел, тварини і пастухи.

Вішають цього дня й дверний різдвяний вінок, який виготовляють з хвойних рослин і прикрашають червоними стрічками, позолоченими шишками, гілочками гостролиста, бубенцями та іграшками. Для католиків це вінок символізує настання свята.

Ялинка є символом, без якого важко уявити і відчути дух Різдва. В давні часи це прикрашене дерево мало сакральний сенс, символізуючи собою дерево достатку, що виростає в Раю. Її прикрашають не лише гірляндами, іграшками та цукерками. Обов’язковим атрибутом є так званий “помандер” – прикраса, виготовлена з апельсинових кружечків, з прив’язаними паличками кориці, кмином і гвоздикою. Ще одною різдвяною прикрасою на ялинку є печиво з передбаченнями всередині.

Останнім часом набрали популярності – квіти «різдвяні зірки». Ці вазони ботаніки називають пуансеттія. До речі, ця традиція прийшла в європейські країни з американського континенту. Квітка є важливим символом Різдва, тому її обов’язково дарують колегам, рідним і близьким напередодні свята.

Після вечері господиня збирає всі ложки, зв’язує їх і залишає на ніч немитими. Завдяки цьому, вірять, сім’я завжди буде разом.

Загрузка...

Потому гасять свічки й уважно спостерігати за димом. Якщо він прямує в бік вікна, це провіщає народження, вгору – весілля, до дверей – неприємності. Після вечері діти носять кутю своїм хрещеним. Часом йдуть в гості аж в перший день Різдва. Хрещені забирають принесену вечерю і взамін дають свою. Дітей ощедровують гостинцями – цукерками чи грішми.

Читайте також:ПРЕМ’ЄР РФ ПРИНИЖУЄ ПУТІНА: РОСІЯНИН ПОКАЗАВ ЗНАКОВЕ ФОТО

Традиції досить різні не лише в регіонах, а й часом у сусідніх селах. Однак свято є усіма найбільш поцінованим у всіх християн.

Православні східного обряду святкують його 7 січня, проте збираються за пісним столом.

Джерело.

Реклама

Реклама

Related Post

facebook