7 липня минула 95-та річниця від дня народження Петра Яцика (1921 – 2001) – відомого канадського бізнесмена і мецената українського походження, який народився в селі Верхнє Синьовидне Сколівського району на Львівщині.
Петро Яцик, потрапивши в еміграцію до Канади в середині ХХ століття, зумів не лише стати мільйонером за рахунок чесного ведення бізнесу, а й увійшов до числа меценатів, які чи не найбільше зробили для розвитку науки та культури, історії та друкованого українського слова в північноамериканській еміграції.
Про цю неординарну особистість, яка увійшла в українську історію, розповідає лауреат Національної премії імені Тараса Шевченка, український критик, прозаїк, виконавчий директор Ліги українських меценатів Михайло Слабошпицький.
Читайте також: Сьогодні – День пам’яті Квітки Цісик (відео)
Ви особисто знали Петра Яцика, написали про нього біографічну повість «Українець, який відмовився бути бідним». Чим він найбільше запам’ятався вам?
Маю враження, що мені пощастило знати одного з найрозумніших і найвиразніших за характером українців. Петро Яцик мав дар навпрошки (навпростець) йти до істини. Не випадково він такий успішний став у бізнесі. Він сам характеризував себе: «Бог нагородив мене вмінням вирощувати п’ять помідорів там, де інші вирощують один». Це, звісно, образно. Але характерно, що саме він 1949 року прилетів до Канади і, стоячи в Монреалі на летовищі з 7 доларами в кишені, сказав: «Я буду мільйонером, тут будуватиму Україну».
З часом став офіційно найбагатшою людиною Канади, українцем світу в ті роки. Але не тим він нам цікавий, хоч це теж – креатив мислення. Він нам цікавий тим, що є найбільшим українським жертводавцем другої половини ХХ століття. Ще з кінця 50-х років Петро Яцик почав направляти значні кошти на реалізацію різноманітних наукових і культурних проектів української діаспори. Він став першим меценатом багатотомної «Енциклопедії українознавства», яку видавали в повоєнні роки.
Одним із найвідоміших проектів є видання англійською мовою «Історії України – Руси» Михайла Грушевського, переклад і друк якого становив 15 млн доларів. Нам відомо, що український Гарвард поставав на пожертви Петра Яцика, Інститут українських студій при Альбертському університеті, в Токіо, Лондонський університет у Британії, центри української науки в Торонтському університеті. Петро Яцик – за професією будівельник, не історик чи гуманітарій, який зрозумів: здатен панувати світом той, хто на вершинах інтелектуальних.
Де розпочав і завершив свій життєвий шлях Петро Яцик?
Народився Петро Яцик 7 липня 1921 року в селі Верхнє Синьовидне, нині Сколівського району на Львівщині. Залишився сиротою в 14 років і як старший син узяв на свої плечі відповідальність за всю сім’ю Дмитра та Марії Яциків. Життєвий шлях завершив у Торонто 1 листопада 2001-го, де його поховано на цвинтарі в Гай-парку.
У вашій книжці ми бачимо відповіді Петра Яцика на запитання українців: як стати багатим? Отож як, на його думку, можна домогтися таких успіхів?
Коли Яцик почав їздити в Україну, його як чоловіка в діаспорі авторитетного, популярного атакували наші кореспонденти. І найчастіше вони повторювали запитання на зразок: як можна розбагатіти? Що потрібно для того, щоб стати бізнесменом?
Тоді багато хто очікував від нього універсальних рецептів, за допомогою яких усе має відбутися, мов за помахом чарівної палички, – вмить і без жодних зусиль.
У відповідь на особливо наївні запитання він рекомендував, іронічно примружуючи молоді очі: «Найкоротший шлях здобути гроші? Пограбуйте банк, то відразу матимете їх. Нічого йти в бізнесмени, якщо маєте в душі тільки мрію про багатство. Потрібні ще совість, знання і порядність. Хочеш бути бізнесменом, то ставай добрим бізнесменом!».
Ще раз про етику бізнесу та про багатих і бідних. Прийшов якось до Яцика чолов’яга вже зрілих років і каже: «Знаєте, пане Яцику, я такий спритний і такий практичний. Хочу за бізнес узятися. То просив би у вас поради». «Запам’ятайте, шановний, у бізнесі можна обманути лише один раз, а після того ваша справа безнадійно програна. Бо про той обман одразу ж знатиме весь діловий світ. Бізнес – справа чесних людей», – відповів він.
Не можемо не оминути в нашій розмові Петра Яцика як основоположника конкурсу української мови, який нині має його ім’я і став міжнародним.
Так, Петра Яцика можна назвати батьком конкурсу, бо він народив цю блискучу ідею. Петро Яцик передоручив мені всі організаційні питання, тому почуваюся відповідальним за цю справу. І якби я не вірив у те, що це – динамічна, прекрасна ідея, то, звичайно, ніколи за це не взявся б. Вірячи, як громадянин і письменник, що з цього буде пуття, опікуюся цим конкурсом. І тому я – голова координаційної ради і людина, яка внаслідок обставин змушена бути найближче до конкурсу та його проблем.
Але загалом це справа дуже важлива, і, до речі, ми нічого не вигадали. Петро Яцик у той час цікавився, як такий конкурс проводить громадськість в Америці. Я був у Польщі й бачив там радіодиктант єдності. Як молодий, щойно обраний президент Олександр Кваснєвський писав диктант з польської мови. І ми свій варіант виробили в Україні. Багато людей звертається: «Я хочу, щоб моя дитина взяла участь у конкурсі». Доводиться направляти за місцем навчання у школі, до вчителя української мови та літератури, в якого є цей увесь сценарій.
Читайте також: Історія найкращої моделі США, яка має українське коріння (відео)
