Дозвілля

30 вересня -свято мучениць Віри, Надії, Любові та матері їх Софії: : прикмети для жінок та дівчат

В усі часи батьки-християни намагались виховувати в дітях найважливіші християнські чесноти. Одна благочестива вдова на ім’я Софія, яка жила в Римі в першій половині ІІ століття, навіть вирішила назвати на честь цих чеснот своїх доньок – отже, старшу звали Віра, середню – Надія, а наймолодшу – Любов.

Читайте також:МАТІР ТЕРЕЗУ ОГОЛОСИЛИ СВЯТОЮ: 20 ЗАПОВІДЕЙ ВИДАТНОЇ ЖІНКИ

Адріан, впорядковуючи імперію, намагався знищувати все, що, на його думку, могло їй нашкодити. З появою християнства стара язичницька релігія Давнього Риму опинилася під загрозою занепаду – адже дедалі більше людей приймали в серце Христа. На відміну від римських богів Христос учив, що любов до Бога та самопожертва заради ближнього – найважливіші чесноти.

Та найбільш неприйнятним для імператорів було те, що християни називали своїм Небесним Царем – Господа Бога, і з цим римські володарі, які оголошували богами себе, не могли змиритись. Тому періодично спалахували жорстокі переслідування християн, проливалася безвинна кров святих, яка ставала підґрунтям нової Церкви.

Під час одного з таких переслідувань і потрапили на суд до правителя троє дівчат, молодшій з яких, Любові, було всього 7 років, середній, Надії – 10, а старшій, Вірі – 12. Їх жорстоко катували на очах матері, сподіваючись, що вона буде вмовляти дітей принести язичницьку жертву. Вона ж з останніх духовних сил підтримувала доньок та просила їх зберегти вірність Христу.

Після мученицької смерті дівчат Софії дозволили поховати їхні тіла. Вона залишилася на могилі дочок, молячись Богові, і там на третій день віддала в Його руки свою душу, розділивши з дітьми подвиг та ставши мученицею своїм материнським серцем.

Так три дівчинки і їх мати показали, що для людей, що укріплюються благодаттю Святого Духу, недолік тілесних сил аніскільки не служить перешкодою до прояву сил духу і мужності.

Святі мучениці Віра, Надія, Любов, Софія свято має свої незвичайні традиції.

Тоді вірили, що ранок цього дня всі жінки повинні починати з гучного плачу, який служить своєрідним оберегом. Сльози в народній традиції – це не тільки вираз природного горя або смутку, але і форма ритуального поведінки. І так шанували матір дівчаток Софію, яка померла в трагічному агонії за дочками.

Якщо 30 вересня оплакати всіх своїх близьких і свою власну долю, то протягом року нічого поганого не трапиться. Також раніше на Віра, Надія, Любов свято в селах влаштовувалися “сільські святці”, коли молодь збиралася, щоб на інших подивитися і себе показати. Заміжні жінки в цей день навпаки, щоб забезпечити спокійну атмосферу в домі, купували в церкві три свічки, з яких дві ставили там же, в храмі, перед ликом Христа, а одну приберігали для будинку. Опівночі її треба було встановити в середині хлібного короваю, спеціально для цього виставленого на стіл, запалити і вимовити цілих 40 разів поспіль заповітні слова про те, щоб будь-яке зло зникало, а спокій в родині прибував. А вранці нагодувати тим хлібом домочадців (тільки їх і нікого зі сторонніх, навіть гостей) і ні в якому разі не викидати ні крихти.

30 вересня вважається небезпечним і нещасливим днем.

Джерело.

Загрузка...

Related Post