fbpx

Зваживши все, я зрозуміла, що за допомогою потрібно звернутись до сина з невісткою. Якщо чесно, я думала це проста формальність і позитивна відповідь на моє прохання сама собою зрозуміла, але не ж ні. Почувши моє прохання невістка мене ошелешила своєю відповіддю

Мій син одружений близько п’яти років. Досі з невісткою у мене складалися досить нормальні відносини. Не можу сказати, що дуже теплі або душевні, але явно не напружені. Справа в тому, що я живу в іншому місті, кілометрів п’ятдесят від того місця, де проживає мій син з невісткою. В основному ми бачимося у свята, і їздимо один до одного в гості. В силу обставин довше, ніж на добу я у них не затримувалася.

Зараз ситуація склалася так, що по роботі мені потрібно провести місяць в їхньому місті. Зважаючи на це, я зателефонувала дітям, і запитала: чи можу я зупинитися на цей місяць у них в гостях. Чесно, я думала, що питання це чиста формальнісь, адже й так зрозуміло, що я зможу там зупинитись. На що моя невістка відповіла:

— Навколо багато недорогих квартир, можна орендувати і пожити місяць там.

Такої відповіді я просто не очікувала. Чим я можу їм заважати? На відміну від інших свекрух я ніколи не сунула свій ніс в їх побут. Багато з знайомих жінок у своїх невісток перевіряють каструлі на чистоту, речі в шафі або вчать як їм краще готувати. Я цього ніколи не робила. І тепер мені просто прикро.

Цікаво, а якби її матір звернулася з таким проханням, дружина мого сина теж відмовила б?

Мабуть моя невістка забула, що при купівлі їх квартири додала практично половину сумиь. Так я можу нагадати про це. Тепер просто не знаю, як вчинити: влаштувати сцену і зіпсувати відносини з сином і його дружиною, або мовчки орендувати житло і забути про це?

Для мене просто її відповідь була несподіванкою, і тепер я розгублена. Ніколи не думала, що опинюся в подібній ситуації. А ще мене турбує позиція мого сина: він тихо розводить руками, типу «що я можу зробити?» Не очікувала я такого. У наш час навіть і думки не було батькам у чомусь відмовити, не те що б образити. А зараз часи змінилися, і ставлення до старшого покоління теж.

Може я, звичайно, і людина старого гарту, але не можу я спокійно на таке реагувати. Це просто дикість для мене. Невже зараз таке ставлення це норма і давно відстала від життя?

Передрук без гіперпосилання на intermarium.com.ua – заборонено.

Головна картинка – pexels.

You cannot copy content of this page