Почалося з того, що мені знадобилися гроші. Дуже багато, цілих п’ять тисяч. Ну може для вас це копійки, а для мене це значна сума. Навіщо потрібні були? Та на новий халат, ну такий з мереживом. Пень…, що? Ну так на нього. Скільки коштує? Здається десь дві з половиною тисячі. А решта потрібні були на те, що одягають під нього. Я не буду говорити це вголос, мені незручно. Але ви самі зрозуміли, пане слідчий. А звідки мені знати, як вас тепер називати? Я вперше сюди потрапила.
Навіщо мені це треба було. Та тому що, я перший раз в житті зустріла такого чудового чоловіка. Віктор його звати. Очі шалені, блакитні. Мені ж то найчастіше невдахи трапляються. Яких годувати, та глядіти треба. А тут такий чоловік! Не відволікатися? По суті? Добре. Так ось Віктора я покликала в гості. А як його зустрічати? Ну не в старому ж халаті, правильно? Ось я і вирішила знайти гроші і купити собі цей пеньюар, ну ви пам’ятаєте.
Сиджу на роботі, скаржуся дівчатам. А ті очі відводять, кажуть, що позичити не можуть. І тут заходить моя начальниця, Валентина Ігорівна. Про проблему мою дізналася і каже, що її сестрі чоловік подарував халатик, а з розміром не вгадав. Тож вона з нею поговорить, а я гроші з зарплати віддам. Звісно, мені пощастило. Навіть дешевше вийшло.
Ну до призначеного часу у мене все було готово. Салатик, нарізочка, свічки. Ну і звісно трошки щось міцніше. Прийшов Віктор, правда з порожніми руками. Сів, швидко з’їв весь салат і потягнув мене в кімнату. І тут дзвінок у двері. Я відкривати спочатку не хотіла. Та й Вітя мене ніяк не відпускав. Але мені сусідка обіцяла борг повернути, тому я і відкрила.
Раптом в двері влетіла незнайома жінка і почала лементувати, що я забрала в неї чоловіка. І почала бігати по хаті. Мені стало неприємно і трохи незручно. У мене все ж таки гість. Але жінка не заспокоювалася і полізла під ліжко. Звідти вона за ногу витягла Віктора. Як він туди потрапив, мені невідомо. Вона спочатку мотлошила його за волосся і дуже сильно сварилася. А потім переключила свою увагу на мене.
Ми довго бігали по кімнаті, вона весь час намагалася чимось у мене жбурнути. Я ж не знала, що це Вікторова дружина. Якої шкоди вона мені заподіяла? Порвала мій новий халат, вигукуючи при цьому, що Віктор погана людина. А за те, що він подарував нам одне й те ж саме, зіпсувала мій килим.
Зачекайте, а як прізвище цієї жінки? Боднар? Треба ж таке, а я якраз гроші за халат Боднар Галині винна. Це що вона і є? Ага! Та я ж не знала Вікторового прізвища. Я ж не дивилася в його паспорт. Це що виходить тепер? Ця Боднар сестра моєї начальниці? Ну все. Завтра мене з роботи звільнять.
А можна мені заяву забрати? Будь ласка. Ура! І на роботі ніхто не дізнається? Прямо зараз відмовляюся від своєї скарги. І прошу занести це в протокол, пане слідчий. До побачення! Де підписати? Ага.
Фото ілюстративне.
